Юн Ха Лі - Гамбіт дев'ятихвостого лиса

Не дивно, що Нірай не добилися прогресу. Вони намагалися вилікувати Джедао, але він ніколи не був божевільним.

Я скажу вам ще дещо. Він там, де хоче бути. Він безсмертний, і має достатньо часу, щоб виконати свій задум, яким би той не був. Я не знаю, чому він влаштував бійню, знищивши "Чорну Колиску". Але я триматиму парі на моє останнє солодке бобове тістечко, що навіть ця його незбагненна бійня служила деякій цілі.

І ми — наступний крок у його плані.

Цзай, ми повинні його зупинити. Нам потрібно знищити його, мені все одно, скільки Кел прилетять, щоб перебити нас, справжня загроза це він.

Я не відчувала себе такою живою цілу вічність.

Ваша у ВК

ВН

Черіс ходила туди-назад у своїх апартаментах, намагаючись не звикати до їх розміру — бо вирішила пам'ятати, хто вона насправді. Тоді попросила планшет, бо хотіла тримати в руках щось міцне. Дельта-сервітор приніс їй один: чорну плиту достатньої товщини, щоб вічуватись чимось суттєвим, з золотою облямівкою, яка поблискувала, коли планшет нахиляли. Служитель стривожився, побачивши, що вона вертить планшет у руках.

— Все в порядку, — заспокоїла його Черіс, і слуга залишив її після непевної паузи.

— Ви могли б раніше сказати мені про ідею з заручником, — сказала Черіс, — щоб можна було запропонувати альтернативу.

— Ви могли передбачити проблему, — вказав Джедао. — Проблема висадки не повинна була вас здивувати. У вас було стільки часу, скільки в мене, щоб знайти рішення. У вас була якась пропозиція?

Її очі примружилися. Вона поклалася на нього замість того, щоб подумати самій.

— Ви маєте перевагу у спостереженні, - різко сказала вона. — Ні. У мене немає пропозиції.

— Черіс.

Вона заплющила очі, думаючи про втрату Неревор. Джедао казав їй, що Кел реагують краще, коли план не встигають спростувати. Справедливе попередження.

— Я побачив рішення і почав діяти. Це все.

Не було можливості сховатися від його голосу.

— Я бачив, як сильно ви хотіли полетіти замість Неревор. Знаєте, вона теж це бачила. Саме тому вона погодилася пожертвувати собою.

— Я не хотіла маніпулювати нею, — сказала Черіс.

М'яка пауза.

— Все спілкування — маніпуляція, — сказав Джедао. — Ви математик. Ви повинні знати це з теорії інформації.

— Я не годжуся для служби, — сказала вона.

— Черіс, — сказав Джедао, — ви Кел. Ви будете служити до тих пір, поки командування Кел потребуватиме вас. Тільки й всього.

— Вам так добре вдається направляти Кел туди, куди ви хочте, — сказала Черіс. — Як я можу вірити вам? — Вона підняла планшет і ввела запит.

Було неважко отримати загальнодоступні дані про Шуоса Джедао. Навіть незважаючи на те, що вона знала його репутацію як генерала, і вивчала деякі його кампанії, кількість смертей, які їх супроводжували, вражала. Найбільше жертв було у фортеці Хелспін. Кел мали багато генералів, і серед них він був одним з кращих.

Пошук кількості людей, які загинули при облозі фортеці Хелспін, зайняв лише одну мить — були дані як про загиблих єретиків, так і солдатів гептархії.

— Гаразд, — тихо сказав Джедао. — Всі мої якорі роблять це, раніше чи пізніше.

На цьому етапі статистика не була точною, але історики Кел зробили все, що могли. Рій, який Джедао повів проти фортеці Хелспін, не був малим навіть за сучасними стандартами. Він мав наказ захопити фортецю, щоб Ланітери бути переписані, а ВК відремонтували від заподіяного йому шкоди.

Черіс прочитала число загиблих один раз, другий, третій. Четвертий раз; число смертей. Тим не менш, вона знала, що не уявляє цю цифру, число було більше мільйона — рядок поламаних і викривлених ліній. Якщо вона почує завтра, що її батьки вдавилися супом і померли, то це завдасть їй більшого болю, ніж смерть людей, які померли би у будь-якому випадку за кілька поколінь перед її народженням. Тим не менш, вона почала читати біографії цих людей, почавши з останніх.

Вона прочитала про двох сестер, які померли, намагаючись завернути мертвих у саван за звичаєм свого народу. Ймовірно, їх аргументація полягала в тому, що це може перешкодити випромінюванню деструктора, що не було алогічним, але було неправильним. Вона прочитала про жінку з дитиною. Жінку, яка намагалася донести знесилену дитину до безпечного місця. Обидвоє померли від кровотечі з кожної пори на шкірі. Жінка. Жінка та її дворічна дитина. Троє солдатів. Ще троє. Семеро. Тоді четверо. Вона могла знайти мертвих у будь-якій комбінації чисел.

Обличчя з кульовими отворами. Безсилі молитви, проведені пальцями по пилу. Очні ями, наповнені попелом. Роти обрамлені сухою жовчю, язики — прикушені і обвислі, як устриці. Пальці, пропечені до кісток корозійним світлом. Дзьоби птахів-падальщиків, у пастці зі скручених ребер. Висушені кров'яні доріжки. Кишки у трьох окремих стадіях розпаду, і навіть черви, зварені до блідого м'яса.