Юн Ха Лі - Гамбіт дев'ятихвостого лиса

— Фортеця підняла назустріч шатлу кілька захисних сервіторів, сер, — сказала Скан. Її голос був занепокоєний. — Посилення вогню в фортеці, джерело не визначене, але серйозної загрози для шатлів немає.

— Передайте полковнику Рагату, що лоялістів потрібно видавати еретикам, якщо вони не нападатимуть, — сказала Черіс. — Він повинен надіслати повідомлення, лише якщо нашу хитрість розкриють.

— Полковник підтвердив отримання наказу, — повідомлення прийшло після паузи, яка була довшою, ніж Черіс очікувала.

— Неревор страждатиме мало, — сказав Джедао, — хоча я не буду ображати ваш інтелект, стверджуючи, що вона в безпеці. У її стані вона знатиме тільки одне, що її обов'язок — терпіти, поки якийсь офіцер Кел не дасть їй вказівки, і лише безпринципний Кел може зашкодити її розуму. Я сумніваюся, що еретики мають офіцерів Кел у своєму середовищі. Ваші люди достатньо лояльні.

Черіс прокрутила у голові кусочки головоломки. Щось не сходилося. Коли він спочатку прив'язався до неї, він запитував про формаційний інстинкт майже так, ніби він не був з ним знайомий. Мовчки, вона сказала:

- Як на того, хто заявляв, що не знає багато про формаційний інстинкт, ви дуже добре знайомі з його роботою.

Останній шатл відлетів до фортеці. Черіс хотіла опинитися на одному з них, подалі від сіндермота і жахливої тіні Джедао. Її тіні. Дивно, що вона може так легко знайти його очі серед інших янтарних вогників навколо неї, хоч вони були майже однакового кольору.

— Подумайте про це, Черіс. Я навчився судити про бойовий дух і лояльність солдатів, коли Кел ще були особистостями. Невже мені було важко з'ясувати можливості стандартизованої версії?

Потім була гра з каменем-талісманом, Джедао, який намагався підштовхнути її вистрілити у себе, а потім зображав покаяння…

— Все правильно, — сказав Джедао. — Я точно знав, коли ви зламаєтеся. Мені потрібно було переконати вас, і це був найшвидший спосіб.

Черіс стримала свій гнів, згадавши, що вона втратила Кел Неревор.

- Якщо ви брехали весь цей час, то чому зараз розказуєте про це?

Це була нова гра? А вона думала, що вже перестала бути важливою фігурою. На даний момент вона могла з радістю спалити Академію Шуос.

— Тому що я знаю, що ти хвилюєшся за неї.

Вона напружилася.

— Я сумніваюсь, що ви дбали про ваших солдатів, — сказала вона.

Його голос був грубим.

— Люди говорять це, так. Я не буду сперечатися.

— Командор Пайзан, — різко сказала Черіс. — Я збираюся відпочити. Розбудіть мене негайно, якщо щось станеться.

— Звичайно, сер, — сказав Пайзан.

Черіс прекрасно знала, що вона не може уникнути Джедао у своїх апартаментах. Вона мала кращу ідею.

— Це безнадійно, — сказав якийсь чоловік. — Подивіться самі.

Неревор дивилася прямо на сіру стіну в затемненій кімнаті з тінями по кутках. Замки холодного металу міцно тримали її, а одежа, яку їй дали, була занадто тонкою. Її плечу було боляче, і щось у положенні щелепи було неправильним, але відчувався лише біль. Вона була Кел. Вона буде жити до тих пір, поки хтось не відмінить даний їй наказ вижити.

— Ваше ім'я. — Голос був безособовим.

Він не був Кел. Їй не потрібно було відповідати.

Цього разу заговорила жінка.

— Ми вже знаємо, хто вона.

— Це зрозуміло. Справа в тому, щоб змусити її відповідати.

— У такому випадку знайдіть уніформу і спробуйте ще раз.

— Вона відчуватиме різницю, — сказав чоловічий голос. — Існує мова тіла, яка вкладається у курсантів разом з інстинктом формування, тонка річ. Хороший шуос-інфільтратор міг би її підробити. Андан міг би заморочити її і обійти заборону. Ми ж просто застрягли. Вона поламала би всі кістки свого тіла, щоб виконати наказ офіцера Кел, але ми не маємо таких. Джедао переконався, що ми не отримаємо нічого, окрім людського тіла, з прикріпленим обличчям командира, і він безперечно може відновити її, але ми не можемо. Принаймні, ДНК відповідає записам. Холодний розрахунок.

Неревор не була впевнена, що Шуос Джедао мав якесь відношення до ситуації, в якій вона опинилася, але вирішила запам'ятати всі вислови, можливо колись це згодиться.

— Він нічого не казав про бажання її повернути, — сказала жінка. — Напевне отримав від неї все, що хотів і тоді віддав нам.

— Не вигадуй. — Чоловічий голос був стриманим. — Ми можемо підключити фахівців для вирішення проблеми і можливо вони зможуть витягнути щось з неї. Існує невеликий шанс, що корисна інформація захована за її скляними очима. Ми можемо тримати її стільки часу, скільки буде потрібно.