Юн Ха Лі - Гамбіт дев'ятихвостого лиса

Вахен приліпила свій флаттер до обшивки одного з доків і запустила плазмовий різак для проникнення всередину. Це був той мертвий час, для якого вона прихопила випічку, але замість цього їй довелося спостерігати дані сканування, чекаючи на можливість проникнення в Неписаний Закон. Якщо якісь продукти на сіндермоті вціліли, це, ймовірно, були концентрати харчування Кел. Кел мали невтішне захоплення овочами. Не кажучи вже про жахливі мариновані консерви.

Сканування дало їй досить гарне уявлення про те, як виглядали нутрощі корабля, хаос проходів і тріщин у стінах. Вона завантажила карти в свій планшет і запам'ятала стільки, скільки могла, старомодним способом, на всякий випадок. Випадкові блукаючі екзотичні ефекти могли завадити працювати її персональним пристроям. І хоч вона сумнівалась, що Джедао вийшов з бомбардування неушкодженим, не варто було сподіватися, що він буде легкою мішенню.

Вона не підвелася з крісла раніше, ніж потрібно, і прихопила різак і пістолет, одягнувши скафандр. Шкода, що у неї не було переносного сканера, який міг би точно визначити розташування форми життя. Їй доведеться залишити сканер флаттера увімкнутим і покладатися на зв'язок з кораблем, щоб оновлювати дані час від часу. Влаштування засідки в таких умовах стане цікавою проблемою.

Коли Вахен вступила у сіндермот, то побачила під ногами скляні волокна, які піднялися в повітря, стривожені її вторгненням. Фільтри захистять її, але вона не змогла уникнути відчуття попелу у роті, ніби вона йшла через ліс через якусь годину після сильної пожежі. Світло її ліхтаря, як правило, ясно-біле, у темних коридорах ставало сірим, як на поверхні необробленої сталі.

Єдина життєва форма повільно рухалася в командному центрі, наскільки Вахен розуміла з даних сканування. Напевне поранена, подумала вона, і намагається з'ясувати ситуацію.

Вахен кілька секунд розглядала накладену на візор карту, а потім відправилася до командного центру. Командор корабля, здається, не зробив нічого для зміни конфігурації, коли вдарила бомба. Навіть так, було важко не дивитися з підозрою на оплавлені кути, стіни, які випиналися назовні, покручену стелю, ями у підлозі. Якби вона мала багатшу уяву, то могла би собі уявити, що у них сховані очі, які слідкують за нею.

Гра почалася. Рух Джедао став більш цілеспрямований. Однак важко було сказати чи виявив він її, чи це була випадковість? Більшість систем сіндермота були підірвані і не функціонували, але існувала можливість, що генералові вдалося відновити деякі, щоб з'ясувати, що він більше не один. Вона постійно спостерігала, не шукаючи явних підказок: вона вважала що інтуїція дасть їй відповідь на це запитання.

Вона не могла ігнорувати скляний пісок під ногами, коли йшла по коридорах, залишаючи на ньому сліди. Їй здавалося, що вона видає гучний хрускіт, хоча сенсори запевнили, що вона йшла доволі тихо. Картини з емблемами попелястих яструбів з обох сторін коридорів були безнадійно пошкоджені: золоте листове покриття звернулося в агонізуючі спіралі, тіла птахів були зім'яті в неприємні на вигляд плями, кігті побиті осколками. Дірки також були пробиті у написі Кел "від кожної іскри — вогонь".

Джедао покинув командний центр. На жаль, найшвидший шлях перехопити ціль пролягав через приміщення; їй доведеться ризикнути. Не треба бути лисицею, щоб подумати про встановлені ним пастки. Єдине, що може йому завадити, це відсутність можливостей. Враховуючи бомбардування, він повинен був припускати, що рано чи пізно хтось прийде по нього.

Як з'ясувалося, можливості у нього були, хоча перший конкретний сигнал, який вона отримала, що її противник знає, що вона прибула, не був пасткою. Знак був емблемою, яку Джедао намалював на відносно рівній ділянці підлоги, і який вона побачила відразу, коли вступила всередину. Двері були викривлені. Вахен вистрілила перед собою, стрибнувши всередину і вбік — уже давно вона не робила помилки любителя і не завмирала в дверях, стаючи мішенню — але зустрічного вогню не було. Якщо Джедао і був поряд, він ховався. Що не означало, що вона була в безпеці. Його теплові сліди не зникли, і вона почула глухий удар, ніби він спіткнувся. Він не міг бути надто далеко.

Вона не зупинилася і пройшла емблему, яка виглядала так, ніби її нацарапали ножем Кел. Тим не менш, вона зробила кілька знімків у припущенні, що перегляне їх пізніше, коли не буде у вразливому положенні.

Її підстерігала жахливо незграбна пастка, і Вахен лише злегка вкрилася потом, коли ховалася за якоюсь кришталевою колоною від серії невеликих вибухів. Ймовірно, він зрозумів, що його час закінчується і вирішив, що прикласти деякі зусилля краще, ніж здатися і отримати неприємності. Джедао зняв з мертвих зброю, щоб створити цей маленький показ феєрверків, але стандартна зброя Кел не витримала зради від самих Кел. Після сканування району ще раз вона вийшла і присіла, щоб оглянути сплющену кулю. Шматок металу навіть не нагадував кулю, а був подібний до одного з тих квазікристалічних додекаедрів, які раніше були популярними як сережки у неї вдома.