Юн Ха Лі - Гамбіт дев'ятихвостого лиса

— Джедао, — сказала вона, хоч ніколи раніше не зверталася до Черіс без означення її рангу. — Віддайте мені пістолет і свій ніж.

— Я не знаю, що ви маєте на увазі.

— Ви точно знаєте, що я маю на увазі. Віддате мені свою зброю. Ви отримаєте її назад завтра.

Черіс розсердилася.

— Не забувайтесь, полковник.

— Завтра можете викликати мене на дуель. Після того, як віддасте мені зброю. — Гізед теж розізлилася.

Черіс зважила на можливість суду, який засудить Гізед, але де вона ще знайде такого хорошого адміністратора, як вона? Після довгої хвилини мовчання вона відвела очі.

— Я не збираюся робити нічого такого.

Гізед криво посміхнулася.

— Ти зазвичай кращий брехун, ніж зараз, Джедао. Чесно кажучи, це турбує мене більше, ніж щось інше.

— Я не знаю, чого ти хочеш від мене.

— Я сказала ясно, Джедао. Зброю.

— Ні.

— Джедао!

Вона засумнівалася, а потім віддала зброю, ненавидячи себе за слабкість.

— Я забираю вас до казарми, і ми збираємось цілу ніч грати джен-цзай, що є неймовірною поступкою з мого боку. Ви можете побити мене так жахливо, як тільки схочете. І коли ви повернетесь до тями, я поверну вам зброю.

— Люди зауважать, що ми рано покинули вечірку, — сказала Черіс.

— Я можу сказати багато лайливих слів про те, як мало я турбуюсь про людей, які помічають те, що їх не стосується, в тому числі те, що ми разом закрилися у ванній. Ходімо, Джедао. Я розкажу вам найгірші жарти Кел, які я знаю. Скільки часу у Кел займає викопати вигрібну яму?

Осколок зник. Черіс здригнулася, і механічно ковтнула ще один, намагаючись сісти зручніше.

Черіс була у командному центрі крейсера "Вдала карта", слухаючи останню доповідь про позицію Ланітерів, стежачи за поворотом формації її рою на терміналі. Гізед сказала, що це буде простою операцією. Зрозуміло, накаркала. Принаймні, Черіс не подобалося те, що передбачали подальші варіанти.

— Гаразд, — сказала вона командиру крейсера, — Все зрозуміло. — Доведеться діяти обережно, у випадку, коли командування Кел її розчарує. — Зв'язок, дайте мені командування Кел. — Якщо не залишається вибору, то Верховний генерал Кел Аньєн зобов'язана мені деякою сумою, оскільки вона намагалася виграти у мене "Короновані двері" в джен-цзай. Найменше, що вона може зробити, це прийняти мій дзвінок.

— Ви граєте в ігри, щоб шантажувати людей? — запитала Кел Гізед. Вона сиділа поруч, пробігаючи очима матеріально-технічні звіти.

— Якби я хотів шантажувати людей, я б докладав деяких зусиль, — чітко сказала Черіс.

Лице Гізед мало такий вираз, ніби вона хоче закотити очі вгору, і їй заважає лише присутність інших офіцерів.

Зв'язок не зміг зв'язатись з верховним головнокомандувачем Аньєн, але відповів генерал Гаріт, який був набагато кращим гравцем у дзен-цзай, ніж Аньєн, але не міг грати у настільні ігри, які, на думку Гаріта, були дуже смішними.

— Гаразд, Джедао, — розгнівався Гаріт, — що за надзвичайна ситуація?

— Я б не назвав це надзвичайною ситуацією, сер, це більше схоже на порушення протоколу. — сказала Черіс, їй не хотілося натякати на важливість питання. — Насправді ні. Я тільки отримав надійні дані розвідки, що Ланітери наповнили свої оборонні форпости дітьми та пораненими, разом із неповними командами управління гарматами. Чесно кажучи, я думав, що знаю регламент ведення бойових дій вздовж і впоперек, а тут щось нове. Вони ведуть трансляцію з своїх нових дитячих будинків у чітко визначених напрямках. У всякому разі, ви хочете, щоб я цим зайнявся?

Вона грала з Гарітом у "мисливців-та-лисиць", а також у джинг-цзай, нескінченне число разів. Вони разом ходили на полювання, коли вона була генерал-майором, дивуючись тому, що полювання на сірих тигрів було занадто легкою справою, а самі мертві тигри були лише безглуздими відходами, але саме такі речі Гаріт любив, і було б непорядним відмовити йому у задоволенні. Більше того, вона знала трьох дочок Гаріта, одну з яких вона вчила стіляти, і яка зараз вчилася в Академії Кел. Існував правильний спосіб вирішення ситуації і багато неправильних. Вона хотіла, щоб Гаріт вибрав правильний шлях.

Коли Гаріт відповів, вона відразу зрозуміла, що він вибрав одне з неправильних рішень.

— Тактичних ускладнень немає?

Черіс замерзла всередині.

— Ні найменших, — сказала вона, зберігаючи розслаблений тон. — Але всі бачитимуть бійню… — Грубе слово, але у цьому полягав смисл питання — і я подумав, що цей випадок будуть використовувати в інформаційних операціях.