Юн Ха Лі - Гамбіт дев'ятихвостого лиса

Також ніхто не знайшов слідів командора Кел Неревор. Але Черіс продовжувала сподіватися.

Протягом наступних кількох днів, поки Черіс намагалася відновити функціонування адміністрації фортеці, зміни у ВК продовжували нормалізуватися у неухильно повільному темпі. Рахал Гара та інші офіцери Доктрини багато часу буркотіли про це.

— Ви жахливо тихі, - сказала Черіс Джедао.

— Я не втомлююся, тому мені немає потреби розслаблятися, — сказав він. — Але мені цікаво, чому вони так хвилюються.

Вона нічого не думала про це ще два дні, коли Сканування та Зв'язок заговорили одночасно.

— Рій-підкріплення, чотири баннери з супроводом дванадцяти ботомотів…

— Нас викликають.

Серце Черіс застукало. Командування Кел нарешті згадало про них. Скоро з цією жахливою ситуацією буде покінчено.

— Прийміть повідомлення, — наказала вона.

— Черіс. — Джедао намагався привернути її увагу. — Рахал Гара надіслав кудись повідомлення, яке ви не санкціонували. Я не знаю його змісту, і ніколи раніше не бачив такого обходу системи захисту.

Але у неї від радості та полегшення закрутилася голова, щоб почути його. Вона не знала чоловіка, обличчя якого з'явилося на її дисплеї — з темними, серйозними очами, але, враховуючи кількість командорів баннерів у гекзархаті, у цьому не було нічого дивного.

— Командувач Кел Хуан з "Конусного каменю", — представився він. — Я припускаю, що звертаюся до тимчасового генерала Кел Черіс та генерала Шуоса Джедао.

— Форс-мажор, — сказав Джедао, це була не та реакція, яку Черіс очікувала від нього. — Подивіться на пульс на його шиї, Черіс. Щось не так.

— Це тимчасовий генерал Кел Черіс, — сказала Черіс, перебиваючи Джедао. Але вона почала хвилюватись. — Я припускаю, що ви тут, щоб допомогти в перенастроюванні фортеці.

— Ми подбаємо про це і про вас, мем, — сказав Хуан. — Просто трохи почекайте. Схоже, у мене виникла надзвичайна ситуація в інженерному, якою мені треба зайнятися. Мені потрібно ще раз накричати на моїх Нірай. Мої вибачення. — І він вимкнувся.

— Він бреше, — сказав Джедао. — У короткостроковій перспективі ви врятуєте більше людей, стріляючи по баннері Хуана…

Черіс згадала науку, яку вона отримала, коли Джедао приніс у жертву Неревор. Ніякого крику.

— Я не буду стріляти по своїх Кел, — холодно промовила вона. Не кажучи вже про рій підкріплення з іншими людьми. — Як чотири баннери збираються знищити два сіндремти, не кажучи вже про решту нашого рою?

Сканування повідомила.

— Порушення формації! "Щире вітання" вийшло з другого стержня.

Її серце замерзло.

— З'єднайте мене з командором Пайзаном. Мені потрібне пояснення.

— Даремна трата часу, — сказав Джедао. Його голос тепер був спокійним. — Він отримав наказ. Нам кінець. Якщо ви хочете зберегти свій рій, ви повинні відкрити вогонь. Але тоді ви станете зрадницею, не кажучи вже про інші варіанти. Якщо ви дозволите їм стерти вас, ваш рій помре, але ви можете вижити.

Черіс подивилася на дисплей: новий рій швидко наближався, і вони були вже у межах досяжності стираючих гармат. Її рука потяглася до каріонного пістолета біля її стегна, коли Джедао заговорив знову.

— Я б не радив, — сказав він. — Я ваша єдина надія на виживання, якщо вони вразять нас екзотикою. Один живий, краще, ніж нікого. — Його голос раптово надломився. — Я помилився. Чотири сотні років намагатися виправити систему, і всі зусилля розвіяться в дим, тому що вони вирішили, що масове вбивство — найкращий спосіб позбутися мене. Шість до одного що це не Мікодез, а Куджен. Він прорахувався, заякоривши мене на вас.

Мікодез був шуосським гекзархом, але хто такий Куджен? І чому вона була його помилкою?

Легка пауза.

— Я не був божевільний, коли вбивав кожного в фортеці Хелспін, — швидко сказав Джедао. — Нірай знає відповідь, Нірай Куджен творець "чорної колиски", але ніколи йому не довіряй.

Вона запанікувала. Яке відношення до ситуації має випадковий технік-нірай? Джедао підібрав з біса невдалий момент, щоб відволікти її. Він просто знову зійшов з розуму, і збирався зрадити її…

— Мем! — Скан була перелякана. — Щось не так з гармоніками двигуна "Конусного Каменю". Я думаю, це екзотика.

Єдине, що було гірше, ніж безумство Джедао — це що Джедао не був божевільним.

— Всім підрозділам! Формація "Атакуючий тигр", — сказала Черіс, хоча й знала, що вже запізно. — Відкрити вогонь по "Конусному камені".

— Останній раз кидаю кості, - сказав Джедао. — Я навчив вас усьому, що знав. Не робіть помилок. До побачення, генерал. І… дякую за світло.