Владимир Кучмук - Програмування на мові Довіря

— Однак факт залишається фактом. Напад одинадцятого вересня був. І саме терористичний напад.

— А хтось задавав собі старе-престаре питання? Кому це було вигідно?

Годріч зацікавився і вирішив трохи відійти від теми допиту. Він відчув, що його співбесідник має свою думку на ці події і вирішив повести себе у стилі Карнегі.

/*Карнегі Дейл (1888–1955) — автор книги «Як здобувати друзів та впливати на людей».*/

— Цікаво, а яка ваша версія?

— Версія, яка базується на наявній інформації. Перше. Не було ніяких терористів…

— То може і терористичного нападу не було?

— В загальному контексті подій — напад, звичайно, був. Але не було ніяких терористів в кабінах літаків — льотчики самі спрямували свої літаки на відповідні об'єкти… В салонах літаків були обмануті люди, які навіть примушували пасажирів дзвонити по мобільних телефонах про терористичний напад. А от льотчики були заздалегідь запрограмовані на відповідні дії. Ви напевне знаєте, що багато держав ведуть роботи по так званому зомбуванню. Не виключено, що одна з них не тільки винайшла рішення, а й скористалась ним.

— Цікаво яка?

— А це вже нехай скажуть ваші аналітики.

— Але якими по-вашому були причини нападу?

— Відповідь доволі проста. На початку дев'яностих у світі формально залишилась одна наддержава. Претенденти на роль наддержави відрізнялись від неї лише ступенем розвиненості економіки. Тобто логічно припустити, що для вирівняння ситуації необхідно нанести удар по ворожої економічному потенціалу ворога. Найважливішою ціллю, у яку було направлено подвійний удар, був, як гадали організатори нападу, економічний штаб американської економіки. Більшість з запрограмованих льотчиків виконали програму. Лише у одного програма викликала психічне протиріччя і він сам направив літака в землю. Гадаю, не помилюсь, якщо припущу, що ніяких хоробрих пасажирів у тому літаку не було. І це, мабуть, вам добре відомо…

— Дуже цікаві припущення… Повторю: дуже цікаві. Але теза про запрограмованість логічно підводить нас до питання винайденого вами впливу.

— Щодо якоїсь інформації про вплив. Мені треба порадитись з хлопцями, — рішуче сказав Вадим. — Ми завжди працювали разом і це не є моїм особистим питанням.

Годріч недовірливо подивився на хлопця.

— Розумію вас, — продовжив той. — Ви, зрозуміло, не довіряєте нам, але ви можете бути особисто присутнім на нашій невеличкій нараді.

— Гадаю, що ми можемо забезпечити вам таку можливість. Але після деякого часу. А зараз ви можете йти і відпочити в своїй кімнаті.

Вадим підвівся і вийшов. Годріч замовив кави собі і перекладачці.

«Таку зустріч, зрозуміло, можна забезпечити. Але не треба дуже спішити: нам потрібен час на пророблення всієї отриманої від них інформації.»

Він був дуже задоволеній отриманим результатом: він не сподівався так швидко знайти спільну мову з лідером групи. Головна мета його перших розмов була досягнута з майже отриманням попередньої згоди на співробітництво.

Мемуне почав проводити у життя свій дуже ризикований план: у США прибули майже сім десятків ізраїльських вояків. Мало хто з них прибув з ізраїльськими пашпортами, дехто використав йорданські, сірійські, єгипетські, марокканські… Це були невеличкі групи «студентів», «туристів», були серед них і «журналісти», і «бізнесмени»… Незалежно від мети, після прибуття всі вони концентрувались в трикутнику: Вашингтон, Філадельфія, Балтімор.

За задумом мемуне повідомлення про «жахливий» терористичний акт повинні були надійти до ЦРУ безпосередньо перед початком операції, щоб американці не встигли перешкодити її втіленню зайвими перевірками документів, щоб знову не почався терористичний психоз у населення, коли підозрюють та переперевіряють всіх і кожного.

Початок операції був призначений на першу годину ранку за вашингтонським часом.

Повідомлення про підготовку до терористичного акту зі сторони «відомого арабського терориста на території США» почали поступати до ЦРУ о сімнадцятій годині.

Перший сигнал прийшов з Єгипту: резидент ЦРУ повідомляв, що отримав неперевірену інформацію від одного свого інформанта, однак той на подальшій зв'язок не вийшов.

Другий сигнал прийшов з Південної Африки. Південноафриканська розвідка повідомляла про майбутню велику терористичну акцію на території США.

Третій сигнал прийшов з теренів колишнього Радянського союзу: з Москви попередили про можливу великомасштабну операцію зі сторони терористів.