Гарлан Еллісон - Покайся Арлекіне — скрикнув Цокотун

Знов — передчуття! — у розбишацькому вишкірі розпливлося обличчя, і стало видно, що зліва бракує зуба. Пірнув, пролетів і захурчав над ними; опісля розстібнув защіпки на доморобних риштаках рипучого вітроплава, звільнивши те, що не мало звільнитися передчасно. З одкритими риштаками човен промайнув над фабричними робітниками, і хвиля карамельок вартістю півтораста тисяч доларів хлинула на експрес-лінію.

Карамельки! Мільйони і мільярди пурпурових та жовтих зелених та лакричних виноградних та малинових м’ятних кругленьких гладеньких хрустких зовні та м’якеньких-рихленьких усередині та цукристих і стрибучих плигучих вертких цокотливих гуркітливих стрімких засипало голови та плечі, каски та панцирі тімкінців, цукерки торохкотіли спішохідною доріжкою, скакали по сторонах та качалися попідніжжю, заполоняли небо над головами всіма барвами радості, дитинства й свят, ллючи дощем, суцільним потоком, зливою кольору й смаку з небес, вдираючись в універсум здорового глузду та розмірено-ритмічного порядку оскаженілою новизною дурнуватого відчайдуха. Карамельки!

Уся зміна загорлала й заревла, кинулася врозтіч, похитнулися її ряди, а карамельки потрапили до спішохідної машинерії, і доріжки розродилися гидосвітним скреготінням, геть наче мільйони нігтів шкреблися по класній дошці. Спішохідні доріжки сукупно закашлялися, зашкварчали і всі разом стали. Люди повалилися навсірізнобіч, як солом’яні діди, та при цьому реготіли й запихалися малюсінькими карамельними крашанками усіх дитячих барв. Ото було свято, веселощі, неповторне божевілля та гиготіння. Проте...

Зміна спізнилася на сім хвилин.

Сім хвилин вона не могла потрапити додому.

Виробничий графік відстав на сім хвилин.

Через несправні спішохідні доріжки квоти спізнилися на сім хвилин.

Він повалив перший камінь в ряду доміношок, і один за одним (так ось клац-клац-клац) попадала решта.

Сім хвилин Систему штормило. Дрібна справа, навряд чи варта уваги, однак у суспільстві, де єдина рушійна сила — порядок та згуртованість, моторність та годинникова точність, а ще увага до самого годинника, вклякання перед богами ріки часу, вона стала масштабною катастрофою.

Отож, надійшов наказ йому постати перед Цокотуном. Розпорядження ретранслювали всіма каналами комунікаційної мережі. Чорт забирай, наказ повелівав явитися там о 7:00 рівно. І вони чекали, і чекали, а він прийшов майже о пів на одинадцяту: заспівав одну пісеньку про місячне сяйво у місці, нікому не відомому, на ймення Вермонт, та знову щез. Але ж усі чекали його із сьомої, що пустило їхні графіки шкереберть . Відтак питання лишилося: Хто такий Арлекін?

Та невиголошене питання (і важливіше з-поміж двох) було: як домігся він ролі, що своїм сміхом, безвідповідальним джерґотанням джиґуна із джунглів могла збурити всю нашу економіку, все наше культурне життя нещасними півтораста тисяч карамельок...

Кара... прости Господи ...мельками! Здуріти можна! Звідки в нього гроші, на які можна придбати півтораста тисяч карамельок? (Сума стала відома, бо з іншого завдання відкликали команду аналітиків, котрих миттю доправили на спішохідне місце злочину, де ті зібрали й перерахували всі карамельки, після чого доповіли результати. А це збурило весь їхній графік, і вся їхня служба відстала щонайменше на цілий день.) Карамельки! Карамельки? Ану заждіть секундочку! (Враховану секундочку.) Та карамель не виробляють от уже як сотню років. Звідки ж у нього карамель?

Ще одне вдале питання. Більш ніж вірогідно, що повної відповіді на нього вам не дочекатися. Хоча з іншого боку, багато ви знаєте питань із повними відповідями?

Середина вам відома. А ось початок. Із таким зачином:

Записник. День у день, і так щодня. 9:00 — перевірити пошту. 9:45 — нарада у плановій комісії. 10:30 — обговорити графіки розгортання установки із Дж. Л. 11:45 — молитва чи ксан . 12:00 — обідня перерва. І так одне за іншим .

«Перепрошую, міс Ґрант, співбесіду було призначено на два тридцять, а зараз уже майже п’ята. Мені прикро, але ви спізнилися. Такі в нас правила. Тепер заяву до коледжу можна буде знову подати тільки наступного року. Доведеться почекати». І так одне за іншим.

Електричка о 10:10 зупиняється у Крестгейвені, Ґейлсвілі, на Тонавандській розв’язці, у Селбі і Фарнгерсті, але не в Індіана-Сіті, Лукасвілі та Колтоні, окрім як по неділях. Експрес о 10:35 зупиняється у Ґейлсвілі, Селбі та Індіана-Сіті, крім як по неділях та на свята, коли він... і так одне за іншим.