Сергій Григор'єв: Третій варіант

Він уперше в житті не відав, що говорити далі.

Емерсон підняв руку. На його обличчі з’явилася кисло-солодка усмішка.

— Знаю, — сказав він змовницьки. — Ви обрали третій варіант.

Для Емерсона минуло якихось двадцять з гаком хвилин, а для Бьорка — понад сім місяців з моменту останньої розмови, тож не дивно, що він не зрозумів, про що йдеться. Тому здивовано перепитав:

— Третій варіант?

— Саме так, дорогенький. Напередодні свого відбуття ви вагалися, що обрати — розвідку в часі чи посаду помічника директора галереї. Важкий був вибір. Але вам поталанило: ви знайшли третій варіант. Ви хочете повернутися в 1905 рік і до цієї дівчини, чи не так?

— Так, маєте рацію. Та річ не лише в цій дівчині.

— Знаю. Я подібними справами займаюся давно, ще з тих днів, коли ми рятували скарби Дувру. Я знаю. — Емерсон замислився, на мить поринувши в минуле. — Гадаєте, ви перший? Сподіваюсь, ви мене розумієте?

Обличчя його нараз набрало суворого вигляду.

— Але майте на увазі, що цього разу у вас не буде при собі ніяких пластикових пакетів. І ніякої од нас допомоги. Більше того, якщо контролюючий індикатор виявить раптове збагачення, політичний переворот чи появу якихось непередбачених винаходів, ми прийдемо за вами.

— Зрозуміло.

— Гаразд, ви врятували те, що треба?

— Звичайно. Все лежить у бункері під моїм колишнім будинком на Північному березі.

— Ну а тепер запитання для протоколу. Вам пощастило з’ясувати причину пожежі?

— Погана ізоляція дротів. Я відчув запах горілої гуми, коли збирав картини.

— Гаразд, — сказав Емерсон. — Дайте точні координати бункера. Ми не можемо витрачати фонди галереї на розкопки всього Чікаго.

Бьорк позначив олівцем місце на карті.

— От і добре, — мовив Емерсон. Поглянув на асистентку, котра все ще стояла біля колодязя з капсулою часу. — У вас там є зворотний відправник?

Дівчина з цікавістю поглянула на Бьорка.

— Звичайно. Ми їх завжди монтуємо.

— Гаразд. Встановіть час: тридцять хвилин. — Він обернувся до Бьорка. — Вистачить вам цього, щоб вибратися непомітно?

— Більш ніж досить. Земля мерзла. Але я залишив цілу нору.

Емерсон засміявся.

— Ха-ха! Здивувався б, якби не залишив! Навіть якби не був закоханий! Він вийняв з теки купу паперів, вибрав кілька аркушів і подав їх Бьорку.

— Ось. Тут — офіційне прохання про відставку. Ми перешлемо її в дирекцію галереї, і вони там владнають усі ваші справи. Вони повинні підтвердити, що у вас немає боргів і що ви не притягувалися до суду за які-небудь порушення. Чи є у вас такі?

— Аніяких, — сказав Бьорк, ставлячи підписи.

Коли він опускався драбиною в капсулу часу, Емерсон згори гукнув:

— Щасти тобі, Джонні! І найкращі вам побажання. Назвіть свого первістка моїм ім’ям! Гаразд?

Сергій Григор'єв. ЗА МЕТЕОРОМ. Оповідання

Іван Ковтун. АЗІЯТСЬКИЙ АЕРОЛІТ. Уривок з роману

Віктор Гончаров. ДОБРОГО ЗДОРОВ'Я. Уривок з повісті

Ігор Забєлін. В ПОГОНІ ЗА ІХТІОЗАВРАМИ. Науково-фантастична повість

Олесь Бердник. КОСМОАНДР. Фантастична повість

Юрій Ячейкін. КОСМІЧНА ХАЛЕПА КАПІТАНА НЕБРЕХИ. Фантазія-жарт

Робін Скотт. ТРЕТІЙ ВАРІАНТ. Фантастичне оповідання

Старовинна карета.

Прилад, щоб далеко бачити.

Тридакни досягають у довжину 1,5 метра, а вага особливо великих екземплярів перевищує три центнери.

другий я — (лат.)

— Слова мудрої людини (лат.).

До іншої нагоди — (лат.)