Навчишся. Ти неноровлива.
Аллах Великий ясно рік:
«Дружини ваші – ваша нива,
хай ниву оре чоловік,
коли захочеться». То просто —
стрічати пана треба постом,
до любощів не їж, не пий
і не відразу віддавайся,
вустами пести, забавляйся,
цілунків, діво, не жалій.
Цілуй спочатку вуха, шию,
а далі груди му цілуй,
допоки пиптики ствердіють.
Донизу потім попрямуй,
цілуй живіт, не рухай прутня,
бо теє руханнє не путнє,
юж межи стегна руш повзком.
Повідж: не рухавсь би в лежанні,
зближайся до налаштування,
поласти прутня язиком.
На нього сядь, як поласкаєш,
і погойдатись себе змусь.
Кажи, як добре, що кохаєш,
а потім знов візьми до вуст —
він має з того шаленіти.
Не забувай його хвалити,
він сам себе не піднесе.
Пишайся тим, що ти кохана,
кажи, що він є незрівняний,
леч ти для нього вчиниш все.
Випитуй го, чого він хоче,
кажи, що тільки забагне,
посеред дня, посеред ночі
все зробиш – хай лише мигне.
Проси, щоб грав, мов кобилицю,
при тім хай лається і злиться,
го іншим разом обзивай.
Від слів тих збудиться, побачиш,
повір мя, ти для нього значиш,
що він для тебе значить, знай!
Тя має збуджувати, діво,
все те, що збуджує його.
Віддай йому і душу, й тіло…
Чи чуєш ти мене, агов?!
Повинність в ліжку на приємність
перетвори. Тоді взаємність
для нього буде милий рай.
Абисте на сам верх підняти,
ти мусиш короля тримати,
мою науку пам’ятай!»
Я вся тремтіла від бажання,
коли до мі король прийшов,
звичайно ж – зайве одіяння —
опав під ноги легкий шовк.
Пахуча, гола, мов з купелі,
ішла повільно до постелі,
король мене очима пас.
Здригалось тіло до забави…
Він шепотів: «Це сон, чи ява!
Аллах з небес помітив нас!»
Король дивився пильно-ніжно.
Лягла. Немов шатер живіт.
Леч стегна розвела неспішно,
яскиня – орхідеї цвіт.
Недовго милувався дивом,
в цілунках викупав пестливо,
ліг біля мене горілиць
(бо я його про те просила),
струмів угору прутень-сила,
жадана паля для дівиць.
Я прутень узяла рукою,
легенько, порухом одним,
направила його до бою,
і він увесь у піхві зник.
Юж настромилась і гойдалась,
здіймалась вгору, опускалась,
із боку в бік, мов на стеблі.
Назад-вперед повільним рухом, —
мені на все ставало духу, —
а він стогнав, здригався, млів…
Я короля задовольняла
щоразу вправно іншим чином…
Тут королева замовчала.
Задумалась: – Ще є причина.
Хвороба грецька, мов навала,
Туреччину опанувала,
нашестя глупе і німе:
«Узимку жінка – щоб зігрітись,
улітку хлопчик – остудитись», —
як сказано в «Кабус-наме».
Усі султани так вважали,
а Баєзід цілий гарем
завів, де хлопчиків тримали,
що спали тільки з королем.
Ті хлопчаки верхів сягали,
посади важні обіймали.
В ту пору кожен яничар,
звичайно ж, що значного чину,
побіля себе мав хлопчину,
щоб спав із ним (не як товар).
Моєму сину нецікаві
жіноподібні хлопчаки.
Як даш му сина – візьмеш право
на нього мати вплив такий.
Перед Аллахом всі в отвіті…
Чоловіки є різні в світі
і різні в світі є жінки.
Одні достойні, варті, сильні,
а інші – просто прах могильний…
Ось з книги мудреця думки:
«Вродлива жінка – юж, одначе,
могутні стегна – добрий знак,
важкі сідниці і гарячі,
красива талія, відтак.
Прекрасні руки, ноги, плечі,
гарненька шия, стан, до речі.
Коли наблизиться така,
то зачарує, як полюбить,
коли ж віддалить, то погубить,
вона живе не напоказ.
Немов шатер, як сяде гордо,
немов корогва, як лежить.
Сміятись часто їй негоже,
сміх без причини – глупа мить.
Такі не плещуть язиками,
не дружать з іншими жінками,
для неї в праві – чоловік.
З-за нього голову втрачає,
з його руки лиш їсти має,
йому лиш віддає свій вік».
Розумна діво, маєш знати,
король леч буде при тобі,
коли оці усі ознаки
врахуєш у своїй судьбі.
Візьми цю книжечку в сап’яні
про різні способи злягання,
вивчай абетку непросту…
– Та я ж не втямлю тут ні слова!..
– Від завтра будеш вчити мови,
а зараз прочитаю вступ.
10
О тім, що я ся довідала з книги «Сад розкошей»
«Сад розкошей» зоветься книга,
вона-сте для чоловіків,
та змістом і жінкам до шмиги,
знання із глибини віків:
«Щоб вдвох до любощів злягтися,
слід пахощами намаститься,
приємність в тому є обом.
Пограйся з жінкою, зневолюй,
цілуй повсюдно, не до болю,
все тіло ласти язиком.
Читать дальше