Юрій Андрухович - Диявол ховається в сирі

Що в цій галузі можуть бути ще й інші стандарти, неєвропейські, всі ми побачили трохи згодом – на прикладі Киргизії та (значно кривавіше) Узбекистану. Вже навіть на цьому тлі Україна заслуговує вирізнення і перших кроків назустріч.

Так, неготовість – звісно, але коли і як настає готовість і чим вона вимірюється? І наскільки вищою була ця готовість у Польщі, Литви, Латвії на початку 90-х років або дещо згодом – у Румунії чи Болгарії? І чому українцям навіть не збираються надавати малого шансу на поступове здобування цієї готовості – наприклад, скасувавши для них візи? Як інакше її здобувати – у багатогодинних і нерідко вельми принизливих чергах до західних посольств? Як можна скласти іспит, якщо тобі відмовлено у праві відвідувати лекції, користуватися підручниками і до того ж не призначено професора?

До речі, про іспит. Іспитом була холоднеча. А також постійна загроза – того, що хтось зірветься, що задзвенить перше скло, проллється перша кров, що владі вдасться спровокувати сутички, що все спалахне жорстокістю і насильством. І сталося чудо, бо цього не трапилось. Але цього й не могло трапитися – ми не дали цьому жодного шансу. Ми тільки те й робили, що допомагали одне одному вистояти в цій холоднечі. Себто ми співали, скандували і трималися за руки. І ділилися з нашими супротивниками теплим одягом і гарячою їжею.

Якої ще революції треба, щоб довести нашу готовість?

Так от – чому нам не хочуть дати шанс? У мене є страшенно наївне пояснення: від небажання сердити Росію.

У 70-ті роки це називалося Ostpolitik. Боюся, що приблизно так само це називається й досьогодні. Суттєво спрощуючи, я все ж наважуся припустити, що всередині цього явища – закритість візантійського штабу, таємна дипломатія, безкраватковий формат, намацування людських слабкостей у дракона. Знешкодити російського зверхника можна, лише купивши його. Почалося з того, що Брєжнєва купували мерседесами. Горбачова – почесними університетськими званнями і вдячністю. Єльцина – так само вдячністю, але передусім незліченними кількостями легендарних алкогольних напоїв. Путіна купують значно суттєвішими справами – геополітичними: Чечнею, Білоруссю. Я поки що не сказав «і Україною».

Я цього поки що не сказав, хоч я почуваюся зрадженим.

Не так давно мені звернули увагу на те, що «зрада» – це дуже сильне слово і за нього треба відповідати. Саме це я зараз і спробую зробити.

Коли ми десять років жили в Україні пострадянській, не без підстав прозваній Кучманістаном, то постійно чули від нашого тодішнього керівництва і передусім від нашого злочинного президента, що «в Європі нас ніхто не чекає». В такий спосіб вони втовкмачували нам, що ми можемо не надто напружуватися – Україна як була, так і залишиться підросійською сірою зоною, себто їхньою. І ніяка Європа не допоможе нам її з цієї багнюки витягнути.

Але ми розуміли це так, що в Європі ніхто не чекає не нас, а їх. Себто все наше тодішнє керівництво на чолі з нашим злочинним президентом. І в цьому Європа має цілковиту рацію – що вона їх не хоче і на них не чекає. Бо навіщо їй додаткові злочинці? Але без нас вона просто не може, вона без нас неповна, недовершена, недо-Європа.

В цьому ми намагалися переконувати тих, нас читав і слухав, себто ми формували собі однодумців – принаймні в тому, що їх треба скинути, обравши інших – кращих. Ми мучилися недаремно і однодумців сформували – на Майдані таких виявився мільйон. Усі разом ми не тільки обрали інших, ми ще й захистили свій вибір, який вони у нас хотіли вкрасти. За це Європа нам сказала, що ми начебто молодці. І на тому все закінчилося. Так ніби й справді вона не чекає не тільки їх, але й нас.

Європа зменшується і параноїдально закриває кордони. З моменту їх великого тріумфального усунення 1 травня 2004 року минув лише рік, а Європа зменшилася, ніби якась шагренева шкіра! Пояснюється це начебто тим, що вона у кризі. Але якщо 1 травня 2004 р. було її найвищим тріумфом, то як це могло трапитися – така криза і за якийсь лише рік? Із такої вершини і на саме дно! І що, власне кажучи, трапилося? Польські сантехніки затероризували мирне населення Франції? Угорські медсестри масово підірвали здоров’я голандців? Українці влаштували серію вибухів у лондонському метрі?