Анатолій Карась - Українське суспільство і Конституція - Актуальність незворотніх та ефективних змін

Отже, дбаючи про ефективний суспільно-політичний лад, не маємо права залишати текст Основного Закону України без принципових змін. Окрім уже вказаних недоліків, що призвели до розбалансування гілок державної влади і свідомо чи несвідомо підірвали кумулятивний ефект традиції українського громадянського поступу, діюча Конституція також далека від досконалості у частині констатації невід’ємних прав та основоположних свобод громадян. Аналіз, проведений Харківськими правозахисниками, показує, що «Конституція України містить у собі неприпустимо велику кількість непрямих обмежень громадянських, політичних та особистих прав і свобод». Про це зокрема йдеться у висновках Євгена Захарова та Всеволода Речицького. Загалом, «ретельний аналіз, який був проведений експертами Харківської правозахисної групи, не залишає сумнівів, що фактично Українська Конституція в частині прав людини не є взірцем і є нічим іншим, як перекручуванням прав людини (Жан-Франсуа Ревель). Саме тому існує суттєва потреба оновлення Конституції України не лише в частині розподілу повноважень між різними гілками влади, а й в частині закріплення прав і основоположних свобод»[4].

У зв’язку з вищенаведеним і особливо враховуючи перманентність політичної кризи у державі та наростання конфліктів у системі державного регулювання відносин, треба вітати ініціативу Віктора Ющенка щодо проведення конституційної реформи і винесення на загальнонаціональне обговорення проекту оновленої редакції Конституції. У пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України» зазначено, що метою і завданням оновлення Основного Закону, окрім усунення неузгодженості між гілками влади, є зокрема посилення конституційних гарантій прав і свобод громадянина, розвиток місцевого самоврядування, створення передумов для здійснення судової реформи і реформи правоохоронних органів, встановлення конституційних засад участі України у процесах світової і європейської інтеграції. Пропоновані зміни убезпечують конституційні засади реалізації принципів народного суверенітету і верховенства права, поглиблюють демократичні норми суспільного ладу, а також вносять додаткові регулятивні норми для забезпечення соціальної справедливості і розвитку громадянського суспільства. Набуло розширення конституційне регулювання інститутів безпосередньої демократії.

Важливим є врахування недоліків діючого Основного Закону у частині основоположних свобод: у новій редакції людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою, а не лише соціальною цінністю, як то зазначено у чинній Конституції.

Надзвичайно актуальними є пропозиції Президента України щодо скасування депутатської недоторкнності та встановлення виборів за відкритими списками — це створить умови для прозорого рішення й усвідомленого голосування передусім за реальних кандидатів, а не за лідера партії. Адже Верховна рада України перетворилася на основне джерело корупції, під її прикриттям перебувають депутати — кримінальні злочинці, велика частина депутатів зовсім не бере участі в процедурі прийняття законів — вони відсутні в залі засідань, проте за них голосують інші, фактично займаючись махінаціями, шахрайством та ошуканством виборців. Політична культура, яку демонструють депутати в приміщенні Верховної Ради та на різних «ток-шоу», має вкрай негативний вплив на суспільство і загрожує руйнуванням його громадянської етичної культури. За соціологічними опитуваннями лише 2 відсотки населення висловлюють довіру Верховній Раді. На сьогодні — це є головне гальмо суспільно-політичного й економічного розвитку держави, тому Верховна Рада має бути докорінно змінена, а це можливо лише на основі нового виборчого законодавства. Потрапляємо у зачароване коло — сама себе Верховна Рада, очевидно, не змінить. На такі системні зміни у Президента В. Ющенка була політична воля і, найголовніше, — він запропонував механізм і процедуру демократичних конституційних змін. Тепер, після його програшу на президентських виборах, ситуація ускладнилася: кандидати у президенти публічно заграють зі складом Верховної Ради і можуть піти на повну співпрацю з нею.

Окрім уже названих важливих змін, у проекті Конституції запропоновано відновити мажоритарну систему для місцевих рад, це дало б змогу голосувати за конкретну людину і повернутися лицем до громади, або, властиво, до традиції самоврядності і громадянського поступу, звільнивши громаду від зайвої опіки держави та з-під впливу фінансово-олігархічного капіталу.