Яцек Хуго-Бадер: Життя, то їзда

Разом з батьком повернувся додому і пішов до свого гаражу, де, зазвичай, „чаклував” над своїми мотоциклами. Порядок там в нього був як в операційній. Усі його кубки та медалі там висіли на стінах та стояли по кутках.

— Коли в 2003 році виграли юніорський командний чемпіонат Польші батько Лукаша запросив мене до гаражу, ми там пили шампанські та інші напої, а Лукаш, хоч йому було вже 20 років, сидів тихо і ані краплі в рот не взяв.

— Дивний якісь…

— Мене це також дивувало, — каже п. Адам Романек. — Я йому казав: синку, випий, хоча б, пива і давав йому склянку, а він — ні і все… Сидить і лускає соняшникове насіння.

Після п‘ятничного тренування Лукаш не помив свою техніку, чого раніше за ним ніколи не було помічено.

О 22 годині він повісився у своєму гаражі…

Наступного дня кілька сотень вболівальників з Рибніка, домовившись через Інтернет, ввечері прийшли на стадіон з поминальними вогнями, які розставили на треці вздовж стартової лінії. В руках вони тримали світлину Лукаша з написом "Вибач нас».

Сибілла, дівчина Лукаша Романека, до цих пір дуже багато часто проводить в його родинному домі. В наступному році біля цього дому вони мали розпочати будівництво власного. В жовтні мали одружитися…

Моніка, дівчина Рафала Курманського, так і не вийшла заміж. Квартиру після смерті Рафала змушена була повернути клубові. З собакою і ящіркою Рафала повернулася до своїх батьків. Вчиться заочно в університеті в Зеленій Гурі на другому курсі на факультеті маркетингу та управління. За семестр сплачує 600 доларів. Вже півтора року працює на пошті.

— Працює на експедиції, - каже Моніка. — Перевіряю, чи вірно написані адреси, чи вірно приклеєні марки. Потім віддаю кореспонденцію листоношам. Не хотіла працювати з людьми, сидіти у віконці.

Агнешка, дружина Роберта Дадоса, вийшла повторно заміж. Знаходиться в декретній відпустці, тому що в середині липня цього року народила сина. Денису, її першому синові, вже вісім років. Агнешка розповідає, що після смерті Роберта, у Вроцлаві організовувалися турніри, на яких збирали кошти для її сина Дениса, але до хлопця вони так і не дійшли. Денис займається хокеєм. Дуже полюбляє спорт. Агнешка з родиною мешкає в маленькому будиночку своїх рідних, до якого вже добудувала ще один поверх.

— Роберт помер і не залишив після себе ані копійки, — каже Агнешка.

— Після десяти років виступів він не мав жодних відкладених капіталів?

— Жодних! Я навіть не мала грошей, щоб сплачувати кредит за машину.

Мотоцикл, кевларовий комбінезон і шоломи Лукаша Романека знаходяться постійно в гаражі, де він покінчив життя самогубством. Родина вирішила, що мотоцикли незабаром повинні бути продані.

Мотоцикли Рафала Курманського придбав клуб, а гроші за них передав батькам гонщика. Рафал був похований в своєму кевларовому комбінезоні. Один з його шоломів поклали на труну, коли його ховали, а другий разом з іншим комбінезоном забрала його мати, але зараз їх вже в неї немає. Моніка не отримала нічого.

Мотоцикли Роберта Дадоса Агнешка продала по запчастинах. Дві рами за 4000 доларів придбав гонщик Гжегож Кнапп. Чотири двигуни купили інші гонщики з Любліна. Заплатили за них 2500 доларів. Цих грошей вистачило для добудови другого поверху в будинку, але на закінчення робіт грошей вже немає. Комбінезони Рафала лежать у шафі, а шоломи, які вже припали пилом, на стелажі біля самісінької стелі. Один з них червоний, другий — білий. Роберт сам їх розмальовував між першою та другою спробою самовбивства. На кожному з них зображений пікіруючий орел та напис: „Життя, то їзда".

Від „Спортивного Ярмарку”: У кожного з нас після прочитання цієї статті сформувалася своя точка зору на те, що описав Яцек Хуго-Бадер. Менш за все нам би хотілося, шановні читачі, щоб ви сприймали цю публікацію виключно, як розповідь про трьох молодих польських гонщиків, які вибрали чи не найбезглуздіший спосіб вирішення усіх своїх проблем…. Також ми не закликаємо вас проводити паралелі з нашим спідвеєм… Просто спробуйте подивитися на цей улюблений та культовий для багатьох з нас вид спорту дещо з іншої точки зору. Для когось ця просто спорт, гра, але є люди, для яких спідвей — це життя, а життя — це їзда…