Яцек Хуго-Бадер: Життя, то їзда

Гонщики підписують контракти з клубами кожен рік. В першій лізі, незалежно від встановленої оплати за пункти, вимагають додатково від 10 до 100 тисяч доларів. В Екстралізі «зірки» першої величини можуть отримати навіть 300 тисяч доларів. Теоретично ці кошти дають під закупівлю двигунів. Спідвейний мотоцикл коштує приблизно 11 тисяч доларів.

— Колись я підписав контракт з юніором — каже Ярослав Сівек. — За тиждень перед початком чемпіонату він приходить до мене і каже, що хоче позичить 10 тисяч доларів на новий мотоцикл. «Хлопче, два тижні тому я тобі дав 30 тисяч на мотоцикли!» А він мені каже, що в нього карта не пішла… Інший спіймав мене в місті і сказав, що має зараз везти двигун на ремонт, але в нього не вистачає 100 доларів на карбюратор. Я виймаю з портфелю гроші і даю йому. Через годину я проїжджаю біля торгового центру і бачу машину цього хлопця. Зупиняюсь, щоб з’ясувати чому він тут, а не ремонтує двигун у свого механіка, а цей хлопець стоїть біля грального автомату і закидає в нього мої гроші. Такий талант! Мій найкращий молодий гонщик!

— Скільки йому було років?

— 19 років. І він все змарнував. Продав усі свої двигуни і залишився через деякий час без гроша. Нехай пан запитає в польських гонщиків, хто з них коли-небудь працював. Жоден! Буде вмирати з голоду, але пальцем не зрушить, щоб щось зробити. Навіть фізичною підготовкою під час зимової перерви не займаються. А є в мене в клубі швед, Мессінг. Має 19 років, а цілими зимами працював в свого батька в ремонтній майстерні. Робив тільки зчеплення, так вони йому так остогидлі, що він покинув майстерню та пішов “пахати” на будівництво. Джейсон Крамп, чинний чемпіон світу, цілу зиму працює на своїй фермі в Австралії біля своїх баранів!

Рафал Курманські був байстрюком. Його батьки познайомилися на танцях.

В січні 1982 року пан Яцек, батько Рафала, отримав 24-годинне звільнення з військової частини, в якій проходив строкову службу. Коли звільнявся з армії, то дізнався, що він вже батько.

Рафал жив разом з мамою. Коли йому було 19 років, клуб з Зеленої Гури купив йому квартиру і хлопець пішов з дому, але постійно допомагав своїй матері фінансово, пробував її лікувати, вмовити пройти сеанси позбавлення від алкогольної залежності. Іноді навідувався до свого батька.

— Зимою завжди було гірше — каже Моніка, дівчина Рафала Курманського — але, не на стільки, щоб ми могли жалітися, хоча Рафал полюбляв тринькати гроші. Що він собі надумав, то йшов і купував. Без роздумів. Як дитина. Можливо поводився так, тому що в дитинстві багато чого не міг собі дозволити. Мав дуже важкий характер. Якщо починав сваритися, то його вже було не зупинити. Не можна сказати, що він мене балував.

На Моніку руку ніколи не підіймав, але битися полюбляв. На зустрічі гонщиків і клубних діячів з вболівальниками в одній з кав’ярень Зеленої Гури побився з барменом. Перший дав йому по зубах, а потім на бармена накинулися вболівальники. Чоловік опинився у лікарні, а “жовта” преса в усьому звинуватила Рафала. Справа йшла до судового процесу по факту побиття людини.

— Рафал страшенно боявся суду, адвокатів, газет, які на нього «наїхали», а також того, що про нього подумають вболівальники — каже Моніка. — Той бармен інтуїтивно зрозумів усю “привабливість” цього інциденту і хотів «збити» з нього гроші. Лякав його, шантажував, дуже часто дзвонив додому. Постійно збільшував ціну за те, що забере свою заяву з поліції. Чула плітки, що, нібито, мова йшла про 15 тисяч доларів, але Рафал нічого не заплатив. Страшенно переживав. Боявся, що його можуть посадити до в’язниці. Ніби був твердий, але навіть коли приходило поштовий переказ, то не знав, що з ним робити. Ні за які гроші в світі не пішов би на пошту. Я мусила це робити за нього. Дуже нервувався, коли потрібно було залагодити якусь справу. Був безпорадним. І дуже стидався людей.

Мав 21 рік і перейшов до категорії дорослих гонщиків. Лідер його команди зламав ногу і весь тягар лідерства впав на його плечі, а на доріжці в нього виходило все гірше і гірше. Казали, що в Рафал має проблеми з алкоголем та наркотиками.

В суботу 29 травня 2004 року вночі поліцейські затримали його в п’яному вигляді за кермом фургону, який призначений для перевозу мотоциклів. Їхав дуже швидко. Рафал на усіх кидався, розбив о бруківку свій телефон, поліцейські змушені були скувати його наручниками. А коли в нього відібрали водійські права, дуже переживав і погрожував, що повіситься, як його товариш Роберт Дадос місяць до цього…