Юрий Рогоза - Невиконане замовлення

— Пані Юльо! — закричав я, але тут-таки осікся (всі в домі спали) і продовжував неголосно, але нервово. — Та майже всі невдоволені тим, що в Україні відбувається!.. І знайдіть мені на вулиці людину, яка Кучмі вірить!.. Чи пенсіонера не обманутого!.. Чи молоду людину, яка повністю впевнена у майбутньому!.. Але ж на амбразуру ніхто не кидається, ніхто!

Боягузи ми? Та ні навіть! Ну, може хлопець за дівчину заступитися перед хуліганами, за котика перед зграєю собак… Так ціна ж інша!!.. По пиці отримаєш або там пси покусають… А Ви ж усе, все життя поставили на карту!.. Чому люди матюкають владу в тролейбусах, а не на площах, та й то все тихіше? Чому здоровенні мужики бояться перемін, хоч їм і втрачати нема чого в їхньому убогому житті?! Чому я, тремтяча боягузлива сволота,

не піду завтра на Хрещатик кричати правду про Вас, а якщо й піду, то смислу від цього буде небагато?!

— Ви самі тільки що відповіли собі, — сказала мені ця незрозуміла жінка. — Не треба прирікати себе на втрати і переслідування, якщо це не дасть результату. Той, хто не може і не знає, як зробити вільною і щасливою свою країну, не зобов'язаний присвячувати цьому своє життя. Я — ЗОБОВ'ЯЗАНА, ТОМУ ЩО Я МОЖУ.

Минуть роки. Якось складеться та частина життя, що залишилася. Але ніколи в житті не забуду, що почув і відчув я, стомлений і прокурений, цієї миті. Сидячи за дерев'яним столом. На дачі під Києвом…

ГОЛОВНЕ ПИТАННЯ

Світанок був люто-холодний. Дерева скрипіли від колючого безсніжного морозу. Пані Юля вийшла провести мене до джипа, накинувши щось немодно-зворушливе на плечі. У мене залишалося одне, останнє запитання, ще раніше придумане (пам'ятаєте, я казав?):

— Пані Юльо, а коли Ви станете президентом, що Ви скажете людям у своєму першому зверненні?

Уже відкривши дверцята, я озирнувся.

Пані Юля дивилася на мене.

Вона посміхнулася.

І навіть не молодим, ні, пронизливо-юним було її обличчя.

— Я скажу: "Дорогі мої! Ми з вами перемогли! З цього моменту у нас починається Справжнє Життя! Я вірю, що через три роки ми знову разом будемо святкувати Перемогу. Перемогу над злиднями, безвихіддю, беззаконням. Я з вами, ви зі мною. І всі ми зі своєю Батьківщиною. Ми разом — команда Перемоги!"

ПІСЛЯМОВА АВТОРА

Пані Юльо!

Не знаю, чи допоможе Вам хоча б трохи ця книга — непослідовна і дивна, але я писав її з ніжністю і надією. Хай береже Вас Господь!

Ю.Р.

2002 р., друкувалася під псевдонімом Р. Лоза