Йосиф Сліпий - Спомини

Близько 1950 року помер у в’язниці у Володимирі-на-Клязьмі також і другий екзарх, отець Климентій Шептицький [878]. Врешті у 1959 році у Львові, після повернення з Сибіру, помер третій екзарх, владика Миколай Чарнецький.

Із чотирьох екзархів залишився я один. Щоб забезпечити духовні потреби десятків тисяч вірних греко-католиків, засланих і розкиданих по всьому Радянському Союзі, особливо Сибіру, я після довгого роздумування вирішив vi plenipotentiariae communicatae et vi iurisdictionis metropolitarne [879]призначити наступних адміністраторів cum iuribus [880]екзарха:

1. Отця Василя Величковського, ЧНІ (протоігумена отців-редемптористів) як наступника владики Чарнецького для частини України з делегуванням тимчасових повноважень також на Білорусь.

2. Територія Росії була застережена для нижчепідписаного.

Величезна територія Сибіру географічно розділена на чотири частини: Західний, Центральний і Східний Сибір і Далекий Схід. Цей поділ я зберіг і в церковній сфері.

1. Для Західного Сибіруз осідком у місті Новосибірськбув призначений адміністратором отець Микола Ревть, [881]священик Перемиської єпархії, 1914 року народження, рукоположений у 1938 році. Ми були разом в одному таборі. Тепер він відбуває вже другий термін ув’язнення, через рік буде звільнений. Поки що від дбає за вірних своєї території через свого брата (мирянина), який перебуває на волі. Звичайно, це не така й велика річ, але принаймні є хтось, хто молиться і турбується про вірних і священиків, яких так багато в Західному Сибірі.

2. Для Центрального Сибіруз осідком у місті Красноярськбув призначений адміністратором отець Ілля Блавацький, [882]священик Перемиської єпархії, 1911 року народження, рукоположений у 1935 році. Довгий час ми були з ним у тій самій тюрмі й таборі. Недавно він відбув другий 4-річний термін ув’язнення і повернувся до Красноярська.

3. Для Східного Сибіруз осідком в місті Іркутськбув призначений адміністратором отець Степан Ратич, священик Львівської архиєпархії, 1890 року народження, рукоположений у 1919 році, почесний крилошанин [883]. Через переслідування він змушений був покинути Сибір і повернутися в Тернопіль (Західна Україна). В Сибіру залишилося два священики: отець Антоній Сірецький, [884]1881 року народження, рукоположений у 1906 році, та отець-редемпторист Орищук, [885]але жодного з цих двох я не призначив адміністратором, бо перший був на той час старий і слабий, а другий зазнає тяжких переслідувань, тому я не хотів погіршувати його становище цим призначенням.

4. Далекий Схід. З радянських часописів я дізнався, що Святий Престол створив там дієцезію, і думав, що призначено також і ординарія. Та незважаючи на таку звістку, на цих теренах ніхто й гадки не мав про існування церковного провідника, тож я призначив генеральним вікарієм отця Івана Пасіку [886]з осідком у місті Комсомольськ [887]. На жаль, він мусів виїхати до Тернополя (Західна Україна). На Далекому Сході залишилися кілька отців-василіян, але останніми часами я не мав від них ніяких відомостей. Можливо, їх заарештовано.

5. Для Казахстану, з осідком в місті Караганда, був призначений адміністратором отець Олексій Зарицький, священик Львівської архиєпархії, 1912 року народження, рукоположений у 1936 році [888]. У Караганді помер отець Пересипкін [889]. У місті Акмолинськ, недалеко від Караганди, була каплиця, яку збудував отець Кучинський [890], латинський парох Києва, який перебуває тепер у таборі надзвичайно суворого режиму в Мордовії. Після його арешту каплицею деякий час опікувалася його сестра. Недавно ця каплиця була зруйнована КГБ, бо ж вона стала осередком релігійного життя всіх вірних різних обрядів.

6. Для Півдня Радянської Азії(тобто Узбецької, Туркменської, Киргизької та інших республік) з осідком у місті Фрунзебув призначений адміністратором отець Федорик, ЧСВВ, який раніше був місіонером у Холмі на Західній Україні [891].

Усі ці адміністратори і генеральні вікарії були призначені мною особисто під час сповіді, коли мені випала можливість зустрітися з попередньо наміченими священиками, або опосередковано, тобто я доручав на сповіді священикам повідомити обраного кандидата — неодмінно через сповідь — про призначення його адміністратором. Я чинив так, бо побоювався, що КГБ (Комітет Державної Безпеки) за допомогою гонінь і тортур зможе дізнатися про ці призначення. Такого роду питання КГБ часто ставило й мені, намагаючись розізнати, як я керую митрополією та кого я визначив своїми наступниками.