Йосиф Сліпий - Спомини

Здесь есть возможность читать онлайн «Йосиф Сліпий - Спомини» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Львів — Рим, Год выпуска: 2014, ISBN: 2014, Издательство: Видавництво УКУ, Жанр: Биографии и Мемуары, Религиоведение, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Спомини: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Спомини»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Книга проливає світло на драматичну долю видатної постаті — провідника УГКЦ й ісповідника віри Йосифа Сліпого (1892–1984). Особисті спогади патріярха представляють його життєвий шлях від затишного батьківського дому через пастирське служіння, терпіння у тюрмах, таборах і на засланні аж до визволення у 1963 році. На тлі життя Йосифа Сліпого перед очима читача постає ціла епоха, описується життя Церкви та складні релігійні й суспільні процеси того часу.
Для науковців, дослідників церковної історії та широкого кола читачів.
—❖ ♦ ❖—
Ці особисті спогади мого великого попередника з XX століття проливають світло на невідомі досі сторінки життя і тернистого шляху Митрополита Йосифа Сліпого. Вони видаються для вшанування пам’яті цього великого церковного мужа до 30-х роковин його смерти.
На сторінках цього твору Патріярх Йосиф постає перед нами в усій незламності свого духа та в глибокому усвідомленні тої великої відповідальности, яку Боже Провидіння поклало на нього у важкі часи переслідування нашої Церкви.
Глибоко вірю, що це видання буде не лише вартісним джерелом в ділянці історії та мартирології нашої Церкви, а й надихатиме наших вірних до стійкости у вірі та наслідування чеснот Патріярха Йосифа, цього великого мужа українського народу, і з часом посприяє тому, що він буде прославлений серед лику святих як геройський ісповідник віри.
+ —❖ ♦ ❖—
Завдяки цій книжці, яка передається в руки читачів, постать Блаженнішого Патріярха Йосифа стане зрозумілішою та краще знаною. Читач усвідомить собі, чому Блаженнішого Патріярха Йосифа вважаємо ісповідником віри Христової та справжнім борцем за існування нашої Церкви. Зібраний у цій книжці матеріял не тільки заповнює прогалину в історії життя цього великого мужа, збуджує належну пошану до людини, яку Боже провидіння поставило бути главою нашої Церкви в дуже критичні часи, але й заохотить уважних читачів, духовних чи мирян, служити Богові та своєму народові, що Боже дай.
+ ЛЮБОМИР

Спомини — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Спомини», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

In un secondo tempo, con lo scritto a parte, mi permetterò di chiedere umilmente la Vostra Santità di degnarsi rinnovarmi benignissimamente le facoltà già concesse e di voler concedermi alcune nuove.

Implorando la paterna Benedizione Apostolica per me e per i miei sacerdoti e fedeli sparsi negli immensi territori dell’URSS mi permetto di professarmi con piu intimi sensi di filiale amore, devozione ed obbedienza

della Santità Vostra

ossequiosissimo figlio

Beatissimo Padre,

Mi permetto di portare a benignissima conoscenza della Vostra Santità і seguenti fatti. Alla republica di Polonia, alla fine della seconda guerra mondiale, sono state annesse territorialmente quasi ehe intere nostre Eparchie: Peremislia e Sanok, e con loro circa 500.000 fedeli cattolici ucraini, ehe terrorizzati si nascondono in ogni dove della Repubblica di Polonia. Gli stessi polacchi riconoscono ehe gli elementi ucraini assommano a circa 200 mila unità, allora une quantitè pas negligeable .

In relazione a cotesta questione si rivolgevano già alla Santa Sede Apostolica da diverse parti con la supplica di assegnare per quei nostri fedeli un Vescovo, che ne avesse cura di loro. La città di Peremyšl è sede vescovile sin dal X secolo ed interrottamente essa fu occupata da un Vescovo di rito orientale; soltanto ora è rimasta senza un Ordinario. Cosi pure anche la cittä di Sanok fu sede vescovile nei medioevo e dall’anno 1934 era sede dell’Esarcato Apostolico.

Ad pedes provolutus , mi permetto di pregare umilmente la Vostra Santità di degnarsi consacrare alla presente questione la paterna premura e con la benignissima assegnazione di un Vescovo consolare і fedeli nella loro critica situazione.

Nei colloquio avuto il giorno 16 maggio u.s. [818]con l’Em.mo [819]Cardinale Wyszyński ho appreso che egli personalmente non è favorevole alla nomina del nostro Vescovo in Polonia. Egli attribuisce la colpa di questo stato al governo polacco, ma in realtà non è cosi. L’Em.mo Card. Wyszyński non vuole neppure riconoscere il termine nazionale “Ucraini, ucraino”, cosa ehe del resto oltre la cortina di ferro e da tutti ammessa senza alcuna discussione in proposito, e parla col linguaggio anacronistico del sec. XVII dei “Russini”. Egli afferma ehe il governo polacco nei caso della nomina pubblica dei nostri parroci e del Vescovo ucraino in Polonia, potrebbe cacciare via tutti gli Ucraini dalla Polonia nell URSS. Ma il governo polacco e il governo sovietico sanno benissimo ehe in Polonia ci sono tanti Ucraini; anzi il governo sovietico voleva tempore suo che io come Metropolita di Leopoli, prima del mio arresto, esercitassi la giurisdizi-one su quei fedeli Ucraini in Polonia.

Inoltre 5 anni fa è andato a Varsavia il presidente deHAccademia delle Scienze di Kiev Maksym T. Rylskyj, l’uomo piii istruito degli Ucraini sovietici, a Varsavia е d’accordo col governo polacco ha fondato un Associazione Culturale Ucraino-Polacca, che pubblica un giornale settimanale “ Nasze Słowo ” (La Nostra Parola), e si occupa della diffusione della cultura ucraina in Polonia. Con questo Rylskyj voleva raddolcire la persecuzione e il terrorismo dei polacchi sugli ucraini in territorio della Repubblica Popolare di Polonia.

Questo ho creduto in coscienza di dover esporre alla benignissima consi-derazione di Vostra Santità.

Implorando la paterna Benedizione Apostolica, mi permetto di professarmi eon i più intimi sensi di filiale amore, devozione ed obbedienza

della Santità Vostra

ossequiosissimo figlio

+ Guiseppe Slipyj

Archivescovo-Metropolita di Leopoli

Переклад

Меморіяли Йосифа Сліпого до папи Івана XXIII та папи Павла VI

На добру пам’ять

Ватикан, 1 липня 1963 року

Святіший Отче, Блаженніший Отче,
простершись коло ніг Вашої Святости, покірно прошу зволити ще раз прийняти почуття моєї синівської та невичерпної вдячности за особливу батьківську доброту і прихильність Вашої Святости, за особливі ласки та прецінні дари й особливо за незабутню аудієнцію, люб’язно уділену мені в неділю, 10 лютого цього року, і за дуже догідне помешкання, в якому я тепер перебуваю. // Готуючи обширний звіт про життя Церкви в катакомбах і про моє ув’язнення в радянських тюрмах і таборах, дозволю собі смиренно подати оцим моїм листом всього лиш короткий огляд сучасного стану Церкви в СРСР та скласти до ніг Вашої Святости деякі мої клопотання. ad pedes Sanctitatis Vestrae provolutus [820], дозволю собі смиренно висловити почуття найглибшої пошани та цілковитої відданости Святій Матері Церкві та вікарію Ісуса Христа на землі. Водночас я хотів би передати смиренні обітниці, побажання та почуття повного й невідкличного послуху аж до героїзму, аж до смерти моїх священиків і вірних, які терплять за віру в Бога і за свою безкомпромісну вірність Святому Римському Апостольському Престолу.
І. Я вельми щасливий повідомити Вашу Святість, що тільки-но до нас дійшла вістка про приготування до Другого Ватиканського собору у Ватикані, скликаного Вашою Святістю, я особисто і мої священики, як і священики латинського обряду, відправили численні Святі Літургії та піднесли Богові багато вервиць і жертв за успіх цього Собору. Окрім того, коли до нас дійшла вістка про недугу нашого Спільного Отця, ми відслужили чимало Святих Літургій за здоров’я Вашої Святости. Після мого щасливого прибуття до Риму, я теж відслужив одну Св. Літургію в тому самому наміренні, молячи Господа, щоб зволив зберегти Вашу Святість ще ad multos annos [821]. І. На одній із аудієнцій, які блаженної пам’яті Святий Отець Іван XXIII зволив мені уділити, я покірно просив “ supplere ех thesauro Ecclesiae ” [822]усі Літургії, що служитимуться у відповідності до давніх засад та приписів, “ et rata habere quae quaecumque modo bona fide facta sunt ” [823].
II. Переходячи до моїх прохань, дозвольте мені покірно просити, ut Sanctitas Vestra benigne omnia valida faciat, quae bona fide facta sunt (quoad illicitatem materiae S. Eucharistiae, quoad contractionem Missarum, quoad impedimenta matrimonialia et quoad indulgentias) in mea Metropolia et in tota Russia Sovietica a sacerdotibus catholicis utriusque ritus [824]. Вищезгадані священики особливо просили мене принести до стіп Вашої Святости це прохання щодо скорочення Св. Літургії, спричинене вимиранням устоїв, з якими було пов’язане зобов’язання святкувати ці Літургії, ut Sanctitas Vestra ex thesauro Ecclesiae adimpleat [825]. II. Я також дозволив собі якнайласкавіше просити Папу Івана XXIII, ut Sanctitas Sua benigne omnia convalidet, quae bona fide facta sunt quoad illicitatem materiae S. Eucharistiae, quoad contractionem Missarum, quoad indulgentias et quoad alla Sacramenta in mea Metropolia et in tota Russia Sovietica a sacerdotibus catholicis utriusque ritus [826].
III. Ut Sanctitas Vostra permit-tat continuare processum praepara-torium beatificationis Servi Dei Me-tropolitae Andreae Szeptyckyj mei praedecessoris [827]. III. З великою приємністю доводжу до ласкавого відома Вашої Святости, що блаженної пам’яті Святий Отець Іван XXIII зволив продовжити при Римському вікаріяті процес збору інформації у справі про святість життя Слуги Божого митрополита Андрея Шептицького. Dignetur Sanctitas Vestra haec omnia annuere et confirmare [828].
IV. Ще перед смертю покійного митрополита Андрея Шептицького, що сталася 1 листопада 1944 року, я як його коад’ютор почав упорядковувати справи митрополії, бо митрополит Андрей був уже кілька років паралізований і прикутий до крісла. Незважаючи на те, він не переставав головувати на Архиєпархіяльному синоді поки міг, аж до самої смерти. // Тим часом я завершив свої праці з догматики, книгу з історії середньовічної філософії та книгу, присвячену актуальним пастирським питанням з вказівками для священиків на час війни. Відтак я цілковито присвятив себе справам митрополії. // Після смерти митрополита Андрея я перебрав на себе провід та головування на синоді, що відбувався у Львові. Засідання проходили щочетверга, і в них брало участь багато священиків з усіх наших єпархій, а передовсім з Львівської архиєпархії, бо ж вони були ближче до місця проведення синоду. Мушу підкреслити, що священики дуже охоче приходили послухати дискусії та рішення в справах душпастирства. // Восени 1944 року, тобто невдовзі після того, як я перебрав на себе керівництво митрополією, радянська влада запропонувала мені прислати делегацію до Москви, щоб клопотатись про легалізацію нашої Церкви. Мені було сказано, що саме так вчинили представники інших релігійних конфесій. // Порадившись із досвідченими та довіреними особами, я вирішив призначити головою такої делегації отця Климентія Шептицького, архимандрита студитів, а її членами — низку інших священиків. Між ними був і негідний отець Гавриїл Костельник, якого призначив членом планованої делегації ще митрополит Андрей і якого хотіла бачити в складі делегації радянська влада. IV. Тепер дозвольте мені смиренно представити Вашій Святості становище Церкви в СРСР аж до часу мого звільнення. Ще перед смертю покійного митрополита Андрея Шептицького, що сталася 1 листопада 1944 року, я як його коад’ютор почав упорядковувати справи митрополії, бо митрополит Андрей був уже кілька років паралізований і прикутий до крісла. Незважаючи на те, він не переставав головувати на Архиєпархіяльному синоді поки міг, аж до самої смерти. // Тим часом я завершив свої праці з догматики, книгу з історії середньовічної філософії та книгу, присвячену актуальним пастирським питанням з вказівками для священиків на час війни. Відтак я цілковито присвятив себе справам митрополії. // Після смерти митрополита Андрея я перебрав на себе провід та головування на синоді, що відбувався у Львові. Засідання проходили щочетверга, і в них брало участь багато священиків з усіх наших єпархій, а передовсім з Львівської архиєпархії, бо ж вони були ближче до місця проведення синоду. Мушу підкреслити, що священики дуже охоче приходили послухати дискусії та рішення в справах душпастирства. // Восени 1944 року, тобто невдовзі після того, як я перебрав на себе керівництво митрополією, радянська влада запропонувала мені прислати делегацію до Москви, щоб клопотатись про легалізацію нашої Церкви. Мені було сказано, що саме так вчинили представники інших релігійних конфесій. // Порадившись із досвідченими та довіреними особами, я вирішив призначити головою такої делегації отця Климентія Шептицького, архимандрита студитів, а її членами — низку інших священиків. Між ними був і негідний отець Гавриїл Костельник, якого призначив членом планованої делегації ще митрополит Андрей. Зрештою, я не міг не призначити його членом делегації, бо таке було бажання радянської влади.

У Москві нашу делегацію зустріли дуже добре. Сталін визнав нашу Церкву і мою особу як її голову. Пізніше Генеральний штаб Радянської Армії запросив делегацію на прийняття, влаштоване на її честь [829]. Під час цієї зустрічі члени Генерального штабу [830], знаючи, який великий вплив має Католицька Церква на український народ, просили і вимагали від делегації після повернення до Львова домогтися, щоб я завернувся до верховного командувача УПА (Української Повстанської Армії) генерала Шухевича й переконав його припинити війну проти Червоної Армії [831].

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Спомини»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Спомини» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Спомини»

Обсуждение, отзывы о книге «Спомини» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x