Йосиф Сліпий - Спомини

Здесь есть возможность читать онлайн «Йосиф Сліпий - Спомини» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Львів — Рим, Год выпуска: 2014, ISBN: 2014, Издательство: Видавництво УКУ, Жанр: Биографии и Мемуары, Религиоведение, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Спомини: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Спомини»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Книга проливає світло на драматичну долю видатної постаті — провідника УГКЦ й ісповідника віри Йосифа Сліпого (1892–1984). Особисті спогади патріярха представляють його життєвий шлях від затишного батьківського дому через пастирське служіння, терпіння у тюрмах, таборах і на засланні аж до визволення у 1963 році. На тлі життя Йосифа Сліпого перед очима читача постає ціла епоха, описується життя Церкви та складні релігійні й суспільні процеси того часу.
Для науковців, дослідників церковної історії та широкого кола читачів.
—❖ ♦ ❖—
Ці особисті спогади мого великого попередника з XX століття проливають світло на невідомі досі сторінки життя і тернистого шляху Митрополита Йосифа Сліпого. Вони видаються для вшанування пам’яті цього великого церковного мужа до 30-х роковин його смерти.
На сторінках цього твору Патріярх Йосиф постає перед нами в усій незламності свого духа та в глибокому усвідомленні тої великої відповідальности, яку Боже Провидіння поклало на нього у важкі часи переслідування нашої Церкви.
Глибоко вірю, що це видання буде не лише вартісним джерелом в ділянці історії та мартирології нашої Церкви, а й надихатиме наших вірних до стійкости у вірі та наслідування чеснот Патріярха Йосифа, цього великого мужа українського народу, і з часом посприяє тому, що він буде прославлений серед лику святих як геройський ісповідник віри.
+ —❖ ♦ ❖—
Завдяки цій книжці, яка передається в руки читачів, постать Блаженнішого Патріярха Йосифа стане зрозумілішою та краще знаною. Читач усвідомить собі, чому Блаженнішого Патріярха Йосифа вважаємо ісповідником віри Христової та справжнім борцем за існування нашої Церкви. Зібраний у цій книжці матеріял не тільки заповнює прогалину в історії життя цього великого мужа, збуджує належну пошану до людини, яку Боже провидіння поставило бути главою нашої Церкви в дуже критичні часи, але й заохотить уважних читачів, духовних чи мирян, служити Богові та своєму народові, що Боже дай.
+ ЛЮБОМИР

Спомини — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Спомини», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

5. І українські, і російські нез’єдинені православні признають, що між Києвом і Москвою на церковному полі була тоді більша різниця і більша розбіжність, ніж між Греко-Католицькою Церквою і київським православ’ям. Митрополити Могила і Косів були тайними прихильниками Папи і греко-католиків. Могила казав перекладати дуже багато з латинського обряду на православний, а Могилянська академія була створена на католицький зразок і в суті речі викладала католицьку науку. Вам, громадянине міністер, хіба, відомо, що між митрополитом Могилою та греко-католицьким митрополитом Йосифом Рутським була вже майже уложена угода, що Могила признавав зверхність Папи, ставав українським патріярхом в Києві, а Рутський признавав його патріярхом всієї України.

Тепер щодо Москви! Московський патріярх Нікон, найвизначніша тоді особа в Москві, був тоді прихильником Греко-Католицької Церкви і брав багато з Київської Церкви. Крім того в самій Російській, Московській Церкві наступив великий розкол між Ніконом і старообрядцями, що не признавали ні царя, ні патріярха і провадили жахливі, кроваві війни. Між Москвою і Костантинополем були часто незгодини, вже починаючи від великого князя володимиро-московського Андрія Боголюбського, що добивався від Царгороду своєї окремої митрополії у Володимирі. І в Москві були унійні змагання. Московські єпископи були признали греко-католицького митрополита Київського Ісидора до Фльорентійського Собору і після, коли вернув із Фльоренції. Тільки аж пізніше цар з боязні, що тратить владу над Церквою, арештував митр. Ісидора. Московський Патріярх Ігнатій (саме в XVII ст.) признавав Папу і інші його єпископи [778]. І, Високоповажний Міністер, хочете тепер з того творити “православний блок” проти Католицької Церкви і бити поляків? Таж тодішні українські і білоруські архієпископи, єпископи і митрополити (Іпатій Потій, Терлецький, Рутський, Кунцевич, Суша і інші) — то були дуже визначні люди, з котрих голосом числились і королі. Це світлі уми, котрі лучше визнавались в тодішніх політичних і церковних умовинах, ніж ми нині обидва разом. Я запевнюю Вас, на чому світ стоїть, і то виходячи з комуністичного становища, що безбожники-комуністи в поборюванні Греко-Католицької Церкви не мають чого шукати на історичному, мирному полі Церкви! [779]

6. Тепер візьміть ласкаво політичні відносини. Ви кажете, що греко-католики були ренеґати і польонофіли. Але це минається з історичною правдою. Ви знаєте, що після Зборова король попав у полон Хмельницького. І він, Хмельницький, замість поставити тверді умови (услів’я) самостійної України, впав перед ним на коліна і просив милости. Ви попереднього разу сказали, щоби українці і росіяни творили блок православний. Чому ж Хмельницький не вчинив того? Не Українська Католицька Церква воювала, але він, Гетьман. Та він був більший стратег, ніж політик. Замість опертися на українських католиків, як їх тоді звали, “уніятів”, втягнути їх в будову своєї держави, бо вони як католики творили сильне забороло проти напору поляків на Україну, то він жадав від короля їх знищення. Бо і Папа говорив полякам, що “Rutheni”, українці і білоруси, такі самі католики, як поляки (як ви), і не маєте потреби і права їх ще раз навертати на католицизм в латинському обряді. І справді, поляки більше польонізували українських православних, ніж укр. католиків! Всі майже образовані нез’єдинені православні українці писали і говорили по-польськи, але українські католики тільки з конечности.

7. Ви кажете, що греко-католики — українці різали українських православних! Це, хіба, жарт. Але що в Києві топили греко-католиків в Дніпрі, це факт, признаний всіми і Грушевським. Що гайдамаки різали греко-католиків без розбору — це другий факт! Що Ґонта і Залізняк вбивали своїх дітей, тому що вони католики, а вночі викрадали їх тіла і хоронили, це також, за Шевченком, загальна українська православна опінія, що закравує [780]на політичну трагікомедію. Та при тому всьому, це найзворушливіший момент у Шевченкових “Гайдамаках”, коли його, Ґонти, власні діти просяться в нього перед загином: “Тату, тату, ми — не ляхи… ми — католики” (Шевченко) [781]. Що Сагайдачний громив і вбивав українських греко-католиків, і то навіть таких, що хотіли переходити на Унію, і як слідно з актів архиєп. Терлецького — це рівно ж історична правда! Що Петро І власноручно вбивав греко-католиків (уніятів) в часі свого побуту в Польщі, про це гуділа тоді огірчена і обурена уся Европа. Що царі і цариці жорстоко і кроваво переслідували греко-католиків на Холмщині і Підляшші — це загальновідомо. І багато-багато іншого. От так не греко-католики були головорізами, але їм відрубували голови! Нас били на два боки: і поляки, і православні — свої! Православні вбили св. Йосафата Кунцевича, а не навпаки!

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Спомини»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Спомини» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Спомини»

Обсуждение, отзывы о книге «Спомини» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x