Анатолій Шиян - Котигорошко

Крутивус. Черевички… Де ж ти дістанеш їх?

Вернидуб. Мені здається, не випустить він нас по-доброму.

Вернигора. І я так думаю.

Оленка. Він не хоче мене звільняти. Не хоче!

Біжу-й-не-набіжуся. Що ж будемо робити?

Котигорошко. Не журіться, брати! (Відходить убік. Витягнув перстень, перекинув з лівої руки па праву). Щоб зараз же були тут черевички і не прості, а золотом шиті, сріблом підбиті і щоб якраз прийшлися по нозі моїй сестрі Оленці.

Коваль. Дивіться, дивіться!

Опускаються до Оленчиних ніг черевички.

Оленка (приміряє). Як на мене шиті.

Водяник. Дістань тепер…

Котигорошко. Остання загадка…

Водяник. Остання… Дістань мені зорю ясную з неба, щоб світила вона в моїм підводнім царстві день і ніч, — тоді віддам тобі сестру Олену.

Всі. Зорю?

— Та як то можна?

— Він сміється з нас.

Котигорошко. Дістану! (Перекинув перстень з руки на руку). Зоря, з'явись!

Зоря з'являється.

Водяник. Ніхто не знав шляхів до мого царства водяного. Ви першими прийшли, але не вийдете звідціль. Смерть тобі буде, смерть!

Служка дає Водяникові меч.

Котигорошко. Ні, Водянику, мені на світі жити, тобі ж на дні морському гнити!

Водяник. Може, будеш миритися?

Котигорошко. Ні, буду битись!

Оленка. Ой братику, ой рідненький!

Котигорошко. Не бійся, Оленко. Я пробував його силу, а тепер покажу свою! (Наступає).

Водяник. Уб'ю тебе, уб'ю! Гукнути мою стражу!

З'являється стража, починається бій. Водяник відступає за куліси. Брати перемагають стражу. З'являється знесилений Водяник. Котигорошко перемагає Водяника

Брати. Слава тобі! Слава Котигорошку! Слава!..

Вернидуб. Вирушаймо в дорогу.

Котигорошко (до Крутивуса). Брате! Веди нас звідси на горішню землю, веди до сонця!

Брати (починають співати пісню).

Розвіялась в небі сизо-чорна хмара,

На голови вражі впала смертна кара.

На голови вражі впала смертна кара,

Не страшні тепер нам темні злії чари!

Гей, радійте, люди! Рабства вже немає,

Над великим краєм сонце волі сяє!

Підходять до рампи, беруть на руки Котигорошка).

Над морем сходить багряне променисте сонце.

Завіса

Травень. 1945 р.

-- КІНЕЦЬ —