Анатолій Шиян - Котигорошко

Водяник. Встань! Дихни!

Чути пісню братів

Косарі косять, а вітер повіває,

Шовкова трава на косу налягає,

Шовкова трава на косу налягає,

А з-під тієї трави галка вилітає.

Ой скажи нам, галко, галочко чорненька,

Де наша сестриця, сестриця рідненька?

Ніхто й ніколи ще не приходив так у моє царство. Шлях до мого володіння закривають гори високі, заступають ліси дрімучі, загороджує залізна брама на п'яти чарівних замках. Людині тут не пройти. (Маленька пауза). Чому затихла музика? Чому припинилися танці?

Оленка. Хто ж вони? Хто ці люди? Може, то мої брати?

Водяник. Хто міг відчинити браму, коли ключі у мене?.. (Обмацує себе, але ключів не знаходить).

З'являються брати, коваль.

Оленка (біжить їм назустріч). Братики!.. Рідні!.. (Потрапляє в обійми Крутивуса).

Крутивус. Жива! Жива!

Вернигора. Сестрице!

Вернидуб. Розшукали… Та дай же обійняти тебе. (Цілує).

Їм-і-не-наїмся. Дозвольте ж і мені дотовпитися до сестриці! Здрастуй, Оленко, здрастуй, рідненька! (Цілується з нею).

Оленка. Біжу-й-не-набіжуся! (Цілує його). П'ю-і-не-на-п'юся! (Кинулась до коваля й спинилася). А вас не знаю.

Вернидуб. Коваль Максим — наш друг.

Оленка. Здрастуйте, дядьку Максиме!

Коваль. Здрастуй, Оленко, здрастуй!

Оленка. Це сон… Справді, сон… Невже це ви переді мною?

Всі. Як бачиш. Розшукали тебе. Така радість…

Оленка. Не думала ж я і не гадала. А як же наші мама, тато? Живі-здоров!?

Котигорошко. Живі, здорові. Ждуть нас там, не діждуться.

Оленка (до Котигорошка). А це… це хто? Чому його не знаю? Чий ти, хлопчику?

Котигорошко. Якщо ти їм сестра, то будеш і мені сестрою. Я твій молодший брат.

Оленка (здивовано). Брат? (Позирає на Крутивуса, немовби перевіряє, чи правду ж говорить хлопчина). Це мій брат?

Крутивус. Так, це наш брат.

Оленка (кидається в обійми). Братику!

Котигорошко. Сестрице! Рідна!..

Оленка. Як же тебе звати?

Котигорошко. Котигорошком.

Водяник (з жахом і здивуванням). Ти? Ти Котигорошко?

Котигорошко. Я Котигорошко. А ти, може, Водяник-смертоносець?

Водяник. Я… Водяник-смертоносець.

Котигорошко. Просимо тебе по-доброму, по-хорошому відпустити на волю нашу сестру Оленку.

Оленка. Відпусти мене додому!..

Водяник. Ха-ха-ха! Відпустити Оленку? Ха-ха-ха! Відпущу… (Схопив несподівано Оленку за руку, кинув її до служки). Відпущу… Коли всі загадки мої ти відгадаєш, коли все зробиш так, як я тобі звелю, тоді сестру твою Оленку, а мою царівну водяну я відпущу на волю. Коли ж ти загадок моїх не відгадаєш, тоді тебе й братів твоїх ще й коваля в придачу звелю скарати я на смерть.

Оленка. Братику Котигорошку, не домовляйся з ним. Він і тебе, і всіх вас згубить.

Котигорошко. Не бійся, Оленко. Коли треба буде, ми зуміємо себе захистити.

Всі. Зуміємо!

— Правда твоя, брате.

Котигорошко. Погодимось на це?

Всі. Дивися, брате, тобі видніше.

— Погодимось.

— Відступати нам не випадає.

— Не боягузи ж ми.

Котигорошко. Загадуй свої загадки.

Для Водяника виносять крісло. Сходяться всі служки, і військо, і танцюристки.

Водяник. Що є на світі найпрудкіше, найсолодше і найм'якіше?

Вернидуб. Найпрудкіше… Хіба що заєць?

П'ю-і-не-нап'юся. Цікаво, дуже цікаво… Найпрудкіша — ластівка.

Крутивус. Подумати треба.

Їм-і-не-наїмся (вискакує наперед). Подумать треба! О! Я вже знаю! Найпрудкішим є на світі наш брат Біжу-й-не-набіжуся!

Той, схопившись з місця, починає бігати. Водяник і всі його прибічники регочуть.

Водяник. Спиніть його, спиніть! Коваль (бере Біжу-й-не-набіжуся за руку). Сідай!

Їм-і-не-наїмся. Я знаю… Я вже відгадав. А найсолодшим буде мед! А найм'якшим — подушки пухові!

Сміх.

Водяник (до Котигорошка). Що скажеш ти?

Котигорошко. Найпрудкіша на світі думка, найсолодше — сон, а найм'якше — кулак, бо на чому б ти не лежав, а все кулак під голову мостиш.

Водяник. Правда. Ти бачиш оту гору?

Котигорошко. Бачу. Водяник. Чи зможеш ти з гори тієї пошить мені кожух?

Котигорошко. Чом не пошити? Пошию, але тоді, коли ти мені з піску ниток зсукаєш.

Схвалення серед братів.

Водяник. Язик у тебе гострий мов бритва. А розум меткий, наче блискавиця! (Глянув убік). Подати мені отой горщик!

Дають.

Залатай оцю дірку — і я звільню з неволі Оленку.

Котигорошко. Добре. Чом не залатати? Залатаю. Але спочатку виверни його навиворіт.

Водяник (зі злістю надіває горщик на голову одному зі своїх служок). Це ще не все. Я хочу, щоб ти обігнав мого меншого брата.

Оленка. Ти говориш неправду. Він тобі не брат. Це найкращий у твоєму царстві бігун.