Спиридон Черкасенко - Про що тирса шелестіла...

Пиши:

«Вавілонський ти кухар…»

Регіт.

Крижаний

«…македонський колесник…»

Перший курінний отаман

«…єрусалимський броварник…»

Другий курінний отаман

«…олександрійський козолуп…»

Шило

«…Великого і Малого Єгипту свинар…»

Перепелиця (регоче).

Ось постривайте! за вами й не поспішишся.

Брат сонця й місяця ще зроду, певне, такого

листа не читав. Буде задоволений.

Запридух

Нехай читає, песький син! Пиши:

«…вірменська свиня…»

Перший курінний отаман

«…татарський сагайдак…»

Крижаний

«…кам'янецький кат…»

Шило

Еге…

«…подолянський злодіюка…»

Запридух

«…самого гаспида онук…»

Кудлай, заникуючись, хоче щось сказати й собі, решта регоче.

Дехто

Кажи, послухаєм…

Кудлай

«…і всього світу і підсвіту блазень…»

Сірко

«…а нашого Бога дурень…»

Запридух

«…свиняча морда…»

Регіт.

Гедзь

Мало! Мало йому, невірному! піддай жару!

Шило

«…різницька собака…»

Запридух

«Кобиляча…»

За реготом останнього слова не чути

Крижаний

«…нехрещений лоб…»

Гедзь

«…Хай би взяв тебе чорт…»

Перепелиця

(втираючи од реготу сльози).

Ну-ну!.. коли грець його не стукне після

сього, то ще житиме. Ну, що ж далі?.. Чи, може,

буде: либонь, усе вже написано, що треба.

Сірко

Пиши:

«Отак тобі козаки одказали, плюгавче!..»

Шило

Еге…

«не годен єси мати вірних християн …»

Перепелиця

Є. Тепер число, місяць і год. Яке число сьогодня?

Крижаний

Пиши:

«Числа не знаєм, бо календаря не має…»

Перший курінний

«…місяць у небі…»

Другий курінний

«…а год у книзі…»

Шило (регоче).

«…а день такий у нас, як і у вас…»

Кудлай (заникуючись).

«…поцілуй за те ось куди нас…»

Дехто (регочучи).

Добре, батьку Кудлаю, добре!

Перепелиця

Досить?

Сірко

Буде з нього.

Перепелиця (підписуючи листа).

«Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошем

запорозьким…»

О! зараз запечатаю, а тоді — нехай

везе до свого султана.

(Виходить до намету, звідкіля по хвилі виходить

із запечатаним листом).

Гедзь

(хижо позираючи на турецького посланця).

А може б, підсмалити перше вражого сина та

дізнатись, що там султан проти нас вигадує…

Крижаний

Ну, то вже дурниця: хоч він і чортів родич,

а все ж таки посланець.

Посланець, зауваживши, що на нього звернено увагу,

дивиться то на одного, то на другого з козаків і,

нічого не розуміючи, тільки очима лупає.

Сірко

Та й кого ж тоді з листом послати?

(До Перепелиці).

Вже? Віддай, нехай везе.

Перепелиця віддає листа посланцеві, який, взявши

його тремтячими руками, хутко зникає,

немов з ланцюга зірвавшись.

Шило

Ач, югнув як: мов корова язиком злизала.

Запридух

Шкодливий, як лис, а харапудний, як заєць.

Гедзь

Казав, що треба підсмалити!

Шевчик (прибігає).

Гей, зрада, батьку!

Сірко

Що?! Яка там зрада?

Шевчик

Казав: не треба відпускать нікого.

Із бранців мало хто лишивсь, а решта

Знялися радо й подались до Криму.

Сірко (схоплюється, вражений).

Що кажеш ти?! Не може буть сього!

Щоби християнин…

Крижаний

Які вже там

Із них та християне, як давно

Побусурменились вони!..

Шевчик

Верзуть,

Що на Вкраїні їм немає місця,

Що другою Вкраїною їм став

Тепера Крим, що їхнє там усе:

І жінка, й діти, й господарство.

Сірко

Так?

Догнать і перебить всіх до ноги!

Що скажете на се, панове-браття?

Всі

А так! Перевертням туди й дорога.

Шевчик зникає.

Гедзь

Ач, бісове насіння! (Підводиться).

Постривайте,

Ось я піду за ділом допильную…

Дехто (втримує його).

Сідай і пий! без тебе зроблять те,

Що буде треба.

Гедзь (сідає).

Ні, убить замало!

З живих тра шкури поздирать! Посікти

Усіх до одного, як ту капусту|