Гарлан Кобен - Твоя перша остання брехня

— Ні, не зараз.

— Бо?..

— Бо не маю часу. Бо Клер хотіла тебе захистити.

— Може, я не хочу цього захисту?

— Це не так працює.

— Авжеж не так. Може, мені саме час тобі допомогти.

— Зараз, — сказала вона, — ти мені допоможеш, якщо підеш туди зі мною.

Вона взялася за ручку й відчинила двері. Едді тяжко зітхнув і зробив те ж саме. Коли він повернувся до неї спиною й виходив з машини, Майя швидко засунула конверт у його сумку для лептопа. Тоді теж вийшла.

Міс Кітті впустила їх і допомогла заповнити папери. Поки Едді фотографували для пропуску, Майя зазирнула в сонячно-жовту кімнату й побачила доньку. Спостерігаючи за Лілі, вона відчула, як на серці раптом стало легко. Лілі була вбрана в робочий халат, одну зі старих Майїних сорочок, руки вимащені фарбами. На личку дівчинки сяяла широка посмішка. Майя відчула, наче в її грудях опинилася рука й міцно стиснулась.

Міс Кітті підійшла до неї ззаду.

— Хочете зайти всередину й привітатися?

Майя похитала головою.

— Ми закінчили?

— Так. Ваш зять тепер може забирати її будь-коли.

— І мені не треба дзвонити й попереджати?

— Ви ж так і хотіли?

— Так.

— Саме це ми і зробили.

Майя кивнула, не зводячи очей з Лілі. Ще раз подивилася на неї й відвернулася до міс Кітті.

— Дякую вам.

— З вами все гаразд?

— Усе добре, — Майя подивилася повз неї на Едді. — Нам час іти.

Коли вони вийшли на стоянку, Майя попросила в Едді телефон. Він передав їй його без жодних зауважень. Майя підключилася до GPS-трекера через веб-сайт.

Пікап Гектора стояв там, у Патерсоні.

Добре. Треба зберігати активність. Вона завагалася, чи не попросити в Едді його телефон, але хтось зрештою міг це прорахувати й вистежити. Тож вона повернула апарат.

— Дякую.

— Ти не скажеш мені, що відбувається?

Коли вони дійшли до своїх автомобілів, Майя попросила:

— Зачекай хвилинку.

Відчинила багажне відділення, знайшла скриньку з інструментами, дістала викрутку.

— Що ти робиш? — спитав Едді.

— Змінюю наші номери.

Вона не думала, що Кірс уже видав на неї орієнтування, але пересторога не завадить.

Майя почала з переднього бампера. Едді дістав десять центів і скористався ними як викруткою із задніми. За дві хвилини вони закінчили.

Вона повернулася до свого авто. Едді стояв і дивився на неї.

Майя на мить спинилася. Вона стільки всього хотіла йому розповісти: про Клер, про Джо, про все. Розкрила рот, але ж вона як ніхто знала, що з цього не вийде нічого доброго. Не сьогодні. Не тепер.

— Я люблю тебе, Едді.

Він прикрив очі рукою від сонця, що заходило.

— Я теж люблю тебе, Майє.

Вона сіла в автомобіль і рушила до Патерсона.

«Dodge Ram» Гектора вона знайшла біля висотного будинку на Фултон-стрит у Патерсоні.

Майя припаркувалася на вулиці й зайшла у двір. Посмикала двері пікапа, сподіваючись, що одна з них може бути відчинена. Не пощастило. Подумала, що робити далі. Вона ніяк не могла дізнатися, де саме Гектор у будинку. Не знала і того, чи він з Ізабеллою. Тепер уже пізно за це хвилюватися. Її мета була проста.

Вона змусить Гектора сказати їй, де Ізабелла.

Тож Майя повернулася до автомобіля й чекала. Дивилася на вхід у будівлю, періодично переводячи очі на пікап Гектора на той випадок, якщо він підійде до нього з іншого боку. Минуло півгодини. Хотілося б їй зараз мати доступ до Інтернету — вона хотіла подивитися, чи почав Корі, як вона розраховувала, публікувати деталі про «ЕАС Pharmaceuticals», однак свій мобільний вона розтрощила, а одноразові мали тільки функції дзвінка та повідомлення. Майя готова була закластись, що вже почав. Це б пояснило спробу викрадення.

Корі опублікував частину історії, і тепер дехто, мабуть із Буркеттів, намагався підібрати кінці.

У дверях з’явився Гектор.

Майя вже дістала пістолет із кобури. Гектор підняв брелок, натиснув на кнопку. Пікап блимнув фарами, двері розблокувалися. Виглядав чоловік стурбовано, хоча він і не часто мав розслаблений чи радісний вигляд.

План Майї простий. Піти за Гектором до його авто, підкрастися до нього. Ткнути пістолетом у його обличчя. Змусити відвезти себе до Ізабелли.

Не надто витончений план, але часу на деталі не було.

Але коли вона рушила до нього з заднього боку пікапа, вона зрозуміла, що це необов’язково.

Із дверей вийшла Ізабелла.

В яблучко.

Майя присіла за автомобілем. І що тепер? Зачекати, щоб Гектор поїхав, а тоді зробити свій хід? Якщо вона погрожуватиме Ізабеллі, поки Гектор тут, як він відреагує? Можна припустити, що це йому не сподобається. Він мав мобільний. Чоловік міг покликати на допомогу, чи закричати, чи… просто все зіпсувати.