Володимир Богомолов - У серпні сорок четвертого...

В сусідньому, меншому, приміщенні попід вікнами виявились іще чотири спотворені тліном і стерв'ятниками трупи.

Збираною збираницею були фріци — один у темній, із штанами навипуск танкістській формі, шестеро в есесівському обмундируванні, решта в сірувато-мишастому, піхотному. За тисячами патронних гільз — біля віконних прогалин ними геть була встелена підлога, — за відбитою на стінах штукатуркою і за позами трупів можна було уявити, як усе це сталося: зайнявши кругову оборону, вони шалено відстрілювалися, однак їх усіх перебили. Автоматно-кулеметним вогнем і кинутими сюди гранатами. Взявши до уваги жару і вологість місця, а також за кольором плям крові Таманцев визначив приблизно і давність трупів: п'ять-сім діб, не менше.

Від нестерпного смороду він просто задихався і з радістю втік би якнайдалі в ліс, та, коли вже забрів сюди, треба було оглянути все як слід.

У першому приміщенні, зліва, біля вікна витяглися поруч трупи двох есесівців — великий і малий. І, спинившись поглядом на меншому, Таманцев за фігурою встановив: жінка!

Вона лежала долілиць, у формених есесівських штанях і офіцерському мундирчику РОА без погонів. Від зневаги він аж сплюнув і тієї ж миті скісним зором — куточком ока — вловив, як на краю галявини, навпроти вікна, ворухнулася гілка куща. Він умить пригнувся — в цей час автоматні черги прошили повітря в нього над головою. Виставивши над підвіконням ствол пістолета, Таманцев, не визираючи, двічі вистрілив туди, де ворухнулася гілка. Наступної миті він відскочив у куток, за кахляну грубку, щоб мати кам'яні стіни за спиною і прикриття спереду на випадок, коли сюди кинуть гранату. Скільки їх і хто вони?! За звуком — стріляли з німецьких-автоматів. З двома пістолетами і запасними обоймами — дорого ж він їм дасться! Сподівався почути голоси, крики команд, ждав нападу, а вловив тільки шарудіння кроків, які до того ж віддалялися.

Очевидно, їх було мало, і вони не наважилися. Він проповз між трупами до косяка дверей, оглянувся і за мить був уже в кущах з протилежного боку. Ніхто не стріляв, і взагалі не було чути ні шелесту, ні звуку. Не менше хвилини він вичікував, потім з пістолетом напоготові, обминаючи галявину, прокрався до того місця в кущах, звідки в нього стріляли. Тут у траві було повно гільз від ППШ, не сьогоднішніх, вони вже почали чорніти, і він не зразу знайшов ті, що його цікавили: чотири, а тоді окремо ще п'ять свіжих гільз від німецького автомата. Він продовжував шукати і далі в лісі виявив на траві і на листі внизу краплини крові. Вони були овальної форми з відгалуженнями в бік руху пораненого — той квапливо віддалявся від галявини.

Тепер він міг напевно сказати: стріляли двоє, і озброєні вони були німецькими автоматами. Одного він поранив, і вони втекли, більше не пробуючи вбити його чи захопити. Найімовірніше — наткнувся він на якихось випадкових блукачів-фріців або ж на аківців.

Спершу він вирішив переслідувати і наздогнати їх, та, глянувши на годинник, стримавсь. Сонце вже спустилося до обрію, швидко вечоріло, а виявити в густому лісі, коли настануть сутінки, дрібну групу чи поодинокого ворога надзвичайно важко, практично неможливо.

Він повертався узліссям до Шиловичів, обмірковуючи пригоду і подумки лаючи себе. Не почути, як вони наближалися, він не міг. Отже, вони підійшли туди раніше, почувши його кроки, причаїлися, і він їх вчасно не виявив. «Телепень!.. Піжон!.. Худобина безрога!»

ЗАПИСКА ПО «ВЧ»

«Терміново!

Полякову

На №… від 13.08.44 р.

1. Довжина робочої хвилі передавача, розшукуваного в справі «Німан», відповідає одному з діапазонів аківського радіозв'язку. До того ж на початку другого перехоплення повторюються три однакові цифрові поєднання, які, можливо, розшифровуються як «999» чи «555». Наявність таких самих знаків перед текстом при радіозв'язку АК(івців) з лондонською централлю відповідно означає: «оперативний» або «особисто в руки головнокомандуючому».

2. Шиловицький лісовий масив розташований за 140 кілометрів на захід від місця першого виходу рації в ефір; переміщення передавача відповідає напрямкові руху залишкових груп німців, які намагаються лісами пробратися до лінії фронту.

Повідомте, чи врахували Ви ці обставини, проводячи розшукові заходи.

Про хід розшуку доповідайте щодоби.

Устинов».

ЗАПИСКА ПО «ВЧ»

«Москва, Устинову

На №… від 14.08.44 р.

Обставини, на які Ви звертаєте нашу увагу, нами раніше вже враховані й усі органи контррозвідки фронту з обох версій зорієнтовані.