Єжи Данієль - Боротьба триває

— Ні.

— Ви працюєте на кубинську контррозвідку?

— Ні.

— Ви проводили розвідувальну роботу?

— Ні.

— Ви агент?

— Ні.

— Ви працюєте як зв'язківець?

— Ні.

— Ви вчилися на радиста?

— Ні.

— Ви працювали як диверсант?

— Ні.

— Як інформатор?

— Ні.

— Ви агент ЦРУ?

— Ні.

Командир спецгрупи закрив блокнот і поклав його на табуретку.

Оператор вимкнув «детектор», узяв блокнот і підійшов до паперової стрічки. Пропускаючи її між пальцями, він поглядав то на сторінки блокнота, то на лінії, накреслені на стрічці. По якімсь часі оператор почав неквапно знімати з Хасінто ремені. Той тримався спокійно. Потер затерплі руки й заплющив очі.

— Він бреше, мов пес, — сказав оператор Докторові. На обличчі в того з'явилася лиховісна посмішка.

— Ви грали… і програли. Відведіть його! — погрозливо наказав Доктор.

Хасінто був незворушний. Командир спецгрупи надягнув йому наручники, схопив за карк і шарпонув з крісла. Хитаючись, Хасінто вийшов з. кімнати, де складав такий суворий іспит. Його штовханами відвели до камери в кінці коридора. Там уже чекали двоє. На одному були темні окуляри. Другий, у сорочці із закачаними по лікті рукавами, ледь поляскував по долоні нагаєм.

Хасінто штовхнули на середину камери. Нагай зі свистом шмагонув його по обличчю. Він упав на коліна. Тип у темних окулярах ударив його носаком у груди. Заточуючись, Хасінто почув лайку двох катів. Все попливло в нього перед очима. Він уже не відчував, як по обличчю бігла кров, бо знепритомнів.

— Досить, — сказав командир спецгрупи. — Пам'ятайте, нам треба тільки зробити його поступливішим.

А за кілька метрів від камери, де жорстоко били Хасінто, сиділи Доктор та оператор «детектора брехні», який протягував між пальцями довгу паперову стрічку. Здивовано похитуючи головою, він підійшов до шефа, що сидів з сигаретою в зубах.

— Докторе…

— Так…

— Ви знаєте, він не брехав.

Доктор зблід. Він уп'явся очима в оператора, а потім шпурнув у попільничку сигарету.

— Ви переконані в цьому? — спитав він.

— Цілком. Дивіться!

Оператор показав відповідні частини стрічки.

— Так, справді, — погодився Доктор.

— Як бачите, лінії однакові.

Оператор скрутив стрічку і, вклавши її в алюмінієвий футляр, передав Докторові.

— Нікому жодного слова про результати, — наказав шеф центру.

Прикро вражений, Доктор пішов до свого маленького кабінету.

«Невже я помилився?» — запитував він себе подумки.

Холодна вода повернула в'язня до тями, але він непорушно лежав на підлозі. Хасінто знав: варто йому лише ворухнутися, як знову почнуть бити. Сильний біль у грудях не давав дихнути. Чоло палало, нестерпно боліла голова. Він відчував, як у скронях пульсує кров. Почулися кроки, і хтось ще раз облив його водою. Потім дужі руки, підхопивши його під пахви, кинули у крісло. Він розплющив очі н одразу замружив. Десь із метрової відстані йому у вічі било світло двох двохсотватних ламп.

Хасінто здригнувся від пекучого болю в потилиці. Поряд з ним нахабно посміхався тип у темних окулярах з недокурком у руках. Хасінто нахилив голову, намагаючись уникнути світла потужних ламп, та його схопили за чуба й шарпонули голову назад.

— Ти заговориш, пес… — процідив той, що у чорних окулярах.

Сильний удар долонями по обох вухах водночас оглушив Хасінто. З одного вуха потекла цівка крові.

— Якщо так поводитимешся й надалі, довго не протягнеш, — сказав кат у чорних окулярах.

— Проте ми дамо тобі час подумати, — докинув другий, із закачаними рукавами.

Вони погасили лампи й вийшли з камери. Хасінто поволі підвів голову. Дуже пекло шию, У вухах дзижчали сотні бджіл. Боліло в грудях і в голові. Він спробував прикинути, скільки часу перебуває в «Раю».

Хасінто посунувся в кріслі, сідаючи зручніше. «Чи встигла Карменсіта щось зробити? Що показав «детектор»?» — думав він.

Почулися кроки. Двоє його катів знову стояли поряд. Краєм ока він глянув на них, але те, чого шукав, не побачив. Обоє були без годинників. Вони познімали з нього ремені, лишивши в наручниках.

— Ходімо, — наказав йому кат у темних окулярах. Хасінто насилу підвівся й пішов. Ноги його не слухалися.

Доктор сидів у кабінеті й курив запашну сигарету. Минуло дві доби відтоді, як Хасінто заарештували, але нічого не вдалося з'ясувати. Серед речей Хасінто теж нічого вартого уваги. Результати випробування «детектором брехні» виявилися несподіваними.

Доктор поклав сигару в попільничку й підійшов до сейфа. Повернувся з металевою коробочкою і зошитом у руках… Він сів у крісло, відкрив коробочку й витяг з неї рулончик паперової стрічки. Доктор утретє взявся аналізувати результати допиту. Стрічка повільно рухалася між пальцями. Він уже вивчив її, тому навіть не заглядав у записник із запитаннями.