Єжи Данієль - Боротьба триває

— Цілком.

Старий пильно глянув на Агілара.

— Будемо міняти наші плани. Попередь Ферра, Рамоса й Мехіаса. Я поговорю з товаришами з Пінара.

Доктор утупився поглядом у попіл і пісок на підлозі. 1 тут його погляд наткнувся на предмет міліметрів три завбільшки.

Він підхопився з крісла й метнувся до столу, щоб одразу ж повернутися до купки попелу з фотоапаратом в одній руці й металевою спицею в другій. Вправно відділивши нею пісок та попіл, він шість разів сфотографував той предмет.

«Незбагненно. Просто незбагненно», — думав Доктор. Він поклав фотоапарат і розглянув предмет крізь товсту лупу.

— На жаль, я не помилився, це мікропередавач, — прошепотів він.

Доктор сів у крісло й замислився. «Поза всяким сумнівом, це передавач. Але хто й коли його поставив? Чи один він тут? Треба негайно вживати заходів».

Він швидко підійшов до столу, зняв телефонну трубку, але відразу ж і поклав. «Звідси не можна говорити. Вони все почують». Доктор натис кнопку на краю столу. Зайшов Хасінто.

— Викликали, сеньйоре?

— Так. Прибери пісок і попіл на підлозі. Я чекаю відвідувачів. Треба, щоб було чисто.

— Ви сказали пісок та попіл?

Доктор показав Хасінто на те місце, де треба було прибрати, й пояснив:

— Один з відвідувачів зачепив попільничку.

Хасінто вийшов по совок та щітку. Доктор провів його холодним підозрілим поглядом.

Доктор, якого обсіли сумніви й підозри, попрямував до одного з будинків ЦРУ на Майамі, де містився центр керівництва операцією «Пента».

То була двоповерхова споруда за високим суцільним муром. На першому поверсі розмістились господарчі приміщення та кімнати для зустрічей з відвідувачами. На другому— кабінети керівників центру та радіостанція.

Над будинком стриміла довга антена. Складна сигнальна система забезпечувала охорону центру.

Доктор піднявся сходами і привітався до вартового:

— Добрий вечір.

— Добрий вечір, — відповів той.

— Все в порядку?

— Так.

— Хто сьогодні чергує на радіостанції?

Вартовий підійшов до столу, відкрив папку біля телефону:

— Вільямс.

— Дякую. Передай, що я його чекаю.

Біля свого кабінету Доктор перевірив пломбу на дверях. «Ціла», — подумав він. Зірвав її, зайшов до кімнати, ввімкнув світло й сів у крісло. Невдовзі в двері постукали.

— Зайдіть.

Вільямс причинив за собою двері й стояв, чекаючи наказів.

— Сідайте, — сказав Доктор.

Вільямс сів і наготував блокнот.

— Цього разу записувати не треба, — різко кинув Доктор.

Вільямс заховав блокнот у кишеню й уважно подивився на начальника центру.

— Доручення, яке я зараз вам дам, цілком таємне. Ясно?

— Так.

— Ви повинні вибрати кращого зі своїх фахівців і показати йому ось це.

Вільямс узяв скриньку й поставив на коліна.

— У скриньці, якщо я не помиляюсь, мікропередавач. Завдання фахівця — підтвердити чи спростувати. Коли це справді так, з'ясуйте його характеристики. Вкрай важливо, чи він не з тих, які використовуємо ми самі. Скільки, по-вашому, це забере часу?

— Можна відкрити? — Будь ласка.

Вільямс, оглянувши мініатюрний пристрій, знову поклав його в скриньку й зачинив її.

— Це мікропередавач, — сказав він.

— Ви впевнені?

Вільямс глянув на співбесідника:

— Як фахівець із зв'язку, запевняю вас, це справді мікропередавач.

Доктор уп'явся в нього очима, а тоді похнюпив голову.

— У такому разі передайте його працівникові, якого ви оберете. Це буде його основне завдання.

Вільямс кивнув.

— Відберіть ще трьох, — продовжував Доктор, — і огляньте мій кабінет. — Мета — перевірити, чи є там ще передавачі. Зробити негайно. Ось ключі. Я ночуватиму тут. Якщо нема запитань, то на сьогодні все.

Вільямс пішов до дверей, а Доктор глянув на годинник: пів на одинадцяту. Раптом настійливо задзвонив телефон.:— Слухаю. Так. Гаразд. Чекаю. За п'ять хвилин черговий вручив йому пакет:

— Надійшов з півгодини тому «поштовою скринькою» номер 51.

Черговий пішов.

«Отже, 51», — відзначив Доктор, розкрив пакет і взявся читати документ, що був у ньому. Зовні звичайний лист, проте на звороті кожної сторінки вже проявленим тайнописом було нанесене повідомлення.

Читав він п'ятнадцять хвилин. Поклавши аркуші на стіл, Доктор задумався.

«… Отже, Х-23… До вас вирушає агент Кмітливий, прибуде в понеділок… Курдупель, Півник… Рамос. Судячи з повідомлення Д-45, треба підозрювати людину, детально знайому з операцією «Пента». Це звужує коло підозрюваних. Двоє, з якими я радився, виключаються. Курдупель… Курдупель… Півник… Десь я чув ці слова. Але де? Від кого? Хто знав про Майків від'їзд у понеділок?.. Ні. Хто знав про від'їзд агента в понеділок?.. Здається, одне й те саме, проте ні. Хто знав, що хтось від'їжджає в понеділок, але не знав, що це Майк? Хто міг установити передавач у мене в кабінеті?..»