Єжи Данієль - Боротьба триває

Старий та Рамос думали й мовчали. Роберто частково вдалося виконати своє завдання, й тепер Х-23 потрапив у небезпеку. Як йому допомогти? Роздуми офіцерів урвав різкий телефонний дзвінок.

— … Так. Зателефонуй у відділення Пінара. Хай тримають патрулі напоготові. Сам зайди сюди.

Рамос поклав трубку і зустрівся поглядом зі Старим.

— Це Ферра. Пабло з Ф-1 вирушили в Сороа.

Старий опустився в крісло й почав щось шукати у своєму робочому зошиті.

— Надійшло вчасно? — несподівано спитав він.

— Що?

— Я маю на увазі повідомлення, що його ми надіслали Х-23.

— У нас є підтвердження зв'язкового, але хтозна, коли він утратив контакт з Х-23 — до чи після того.

— Скільки часу потрібно, щоб установити контакт зі зв'язковим?

— Сьогодні середа? Це можна зробити завтра о четвертій годині.

— А іншого каналу немає?

— Є, але треба більше часу.

— Необхідно з'ясувати в зв'язкового становище Х-23.

У двері постукали.

— Зайдіть.

До кабінету зайшли Ферра й Агілар.

— Ми затрималися, бо по дорозі сюди нам повідомили, що Ф4 та Пабло виїхали з дому.

— Рамос мені вже доповів. Щойно ми одержали повідомлення від зв'язкового Х-23, він утратив з ним контакт. Але рано думати про лихе. — Старий помовчав, потім спитав — Як із фотографіями?

Ферра розкрив робочий зошит:

— Усі наші патрулі й таксисти вже їх мають. Зараз фотографії розвозять по зональних комітетах захисту революції та по всіх вокзалах країни.

— А власники машин?

— За годину будемо знати.

— Рамосе, — наказав Старий, — те саме з'ясуй щодо автомобілів, що прибули в Сороа.

Старий зробив кілька позначок у своєму зошиті:

— Дізналися щось про медиків, які мешкають біля зоопарку?

— У цьому районі живе одинадцять лікарів, — почав Рамос, — п'ять фельдшерів, три стоматологи, два фармацевти і двадцять три студенти-медики. Саме зараз наш співробітник перевіряє їх. Ось-ось має доповісти.

Задзвонив телефон. Рамос узяв трубку.

— Слухаю. Так. Я. Що? Добре, їдь сюди. — Що сталося? — спитав Старий.

— Один колишній стоматолог співпадає з Д-45. За півгодини співробітник буде тут.

Старий задивився кудись у простір. Потім спитав:

— А завтра вранці всі місцеві комітети захисту революції матимуть фотографії?

— Так, — відповів Рамос.

Старий розкрив одну з тек на столі.

— Зараз я познайомлю вас із планом, погодженим у керівництва, щодо мешканця з номера 1325.

План обговорювали дві години. Потім Старий викликав лейтенанта Санчеса. Як виявилось, інформація в того була надзвичайно цінна. Судячи з усього, кільце навколо Мозка стискувалося.

— Ферра, вирушай до Сороа і дій згідно з планом, — наказав Старий.

Задзвонив телефон.

— Слухаю… Так… Гаразд.

Старий поклав трубку й усміхнувся.

— Це з готелю. На капелюсі Майкла Бартона помічено ініціали «М» та «С», а мали б бути «М» та «Б». Отже, як зазначав Агілар, Бартон не той, за кого себе видає. Рамосе, готуй шифровку для зв'язкового Х-23. Нехай перевірить, чи відсутній хтось із їхніх співробітників з ініціалами «М» і «С». Агіларе, ти своє завдання знаєш. Візьми когось собі на підмогу й вирушай.

Агілар вибрав лейтенанта Мехіаса, той уже чотири роки працював в управлінні й відзначався гострою спостережливістю. Йому й доручили обшукати номер 1325 так, щоб не лишити слідів.

Близько третьої по обіді лейтенант зі слюсарним інструментом зайшов у номер 1325. Окинув поглядом приміщення, надягнув гумові рукавички й сів на підлогу. Узявся розглядати величезний комод, що стояв праворуч, і помітив, що одна з шухляд ледь висунута. Потім так само ретельно обдивився шафу й решту меблів. Його увагу привернув чемодан з відімкнутими замками. «Тільки підніми кришку — і відчинений, — подумав Мехіас. — Надто просто».

Він пильно оглянув чемодан з усіх боків, не торкаючись до нього. Погляд затримався на краєчку галстука, що ледь-ледь виглядав збоку. «Це — по-перше», — завважив він і продовжив огляд. Невдовзі знайшов і другу пастку — волосину, яка ніби опечатувала чемодан.

Мехіас підвівся й пішов до ящика з інструментом — незмінного супутника кожного слюсаря, взяв звідти три пластмасові коробочки, викрутку, шпатель та плоскогубці, зайшов до ванної, зняв сифон раковини й шпателем зішкріб осад із внутрішньої частини труб. Волога маса опинилася в одній з пластмасових коробочок. Поставивши сифон на місце, він повторив операцію зі зливним отвором ванни та зливною решіткою на підлозі.

Потім довго досліджував крісло. Не виявивши пастки, нарешті сів у нього. Відтоді, як Мехіас зайшов до номера, йому не йшло з думки, як кілька місяців тому через пастку в кріслі він мало не провалив завдання. Саме тому лейтенант сів спочатку на підлогу.