Щодалі обличчя його яснішало від радості. Він передав записника Старому, і той, швидко прочитавши написане, підвівся:
— Гарна робота! А лист правдивий?
Рамос підійшов до Старого:
— Без сумніву. Шифр співпадає точно. Якби лист був написаний іншою людиною чи з примусу, то не вистачало б одного елемента.
Рамос подивився на товаришів і пояснив:
— Пробачте, я так зрадів, що зовсім забув сказати вам, від кого лист. Це один наш товариш — Р-15. Уже багато років він серед: ворогів. «Поштова скринька», якою, він скористався цього разу, свідчить про терміновість і важливість інформації. Ідіть-но сюди.
Ферра й Агілар підійшли до столу, і Старий прочитав: «Контакт — аеропорту — лікар — турист. Наступна зустріч четвер — басейні Сороа. Виїжджають усі в суботу».
Старий розкрив папку й глянув на програму перебування туристів:
— Усе ясно. Перша частина повідомлення підтверджує наші припущення. А другу треба обговорити. На мою думку, в Сороа вони повинні ще раз обмінятися інформацією. Бартон, від'їжджає в кінці тижня, і заради дрібниць він не ризикував би. В Сороа остання зустріч. Третя частина повідомлення трохи розвіяла наші сумніви. Отже, в суботу вони збираються тікати всі. Почнемо…
Телефонний дзвінок урвав його.
— Слухаю… Так. Усі четверо ще тут… Ні, не турбуйтеся, вже недовго… Так. Десь за півгодини вже будемо спати… В мене для вас є на завтра дещо цікаве… Схвалений? Цілком? Добре. До побачення.
Старий поклав трубку.
— Телефонував шеф. Турбується про нас. Знає, що ми вже дві ночі не спимо… Тепер повернімось до того, на чому ми зупинилися. Наявна інформація дозволяє вжити ряд заходів. По-перше, скоротити групу наших співробітників у готелі. Тепер ми знаємо: нас цікавить Майкл Бартон. План, про який я казав, схвалено. Зважаючи на пізній час, пояснення завтра. Тепер особливо треба пильнувати за Ф-1 та за Пабло. Безперечно, в четвер вони теж будуть у Сороа. Ф-1 ми візьмемо, але не сьогодні й не завтра. Зробимо це в четвер уранці, до початку їхньої операції. Діяти треба без галасу, адже «Сороа» — туристичний центр, де багато відпочиваючих та туристів. І все ж операцію слід провести так, щоб арешт Ф-1 набув розголосу. Тому одна суттєва деталь: Ф-1 треба взяти на людях, коли поряд не буде спільників. Операцією керуватиме Ферра. Через «Кубатур» дізнайся прізвища всіх, хто зарезервував путівки в Сороа на цей тиждень. Отже, арешт Ф-1 має кілька цілей. По-перше: ускладнити їм операцію, заплановану на четвер. Оскільки ми його заарештуємо за кілька годин до її початку, то змусимо їх змінити план дій. За таких умов цілком імовірна поява Мозка. По-друге: виключно психологічний тиск. Дізнавшись, що Ф-1 заарештований, вони можуть згарячу наробити помилок. І котрась із них, може, виведе нас на Роберто.
Кілька хвилин усі мовчали. Потім заговорив Агілар:
— Я згоден з усім, що ви сказали, але мене непокоїть ось що. Якщо ми заарештуємо Ф-1, то чи нема тут ризику, що зникне Мозок? Адже Ф-1 знає його самого і де він живе. Крім того, чи нема ризику, що вони скоріше завершать операцію?
Старий відповів не зразу.
— Перше припущення досить логічне. Так, це ризик. Але ж ми заарештуємо Ф-1, коли він буде сам. За Пабло стежитимемо й далі. Через нього, якщо Мозок і вислизне від нас у Сороа, ми знову зможемо вийти на групу. І не забувай, це буде в четвер, а сьогодні вівторок. Не забувай також, ми знаємо, який з вигляду Мозок. Якщо ми побачимо його в Сороа, то нарешті впізнаємо. До речі, коли Мозок буде там, не братимемо його до самого їхнього від'їзду. Це наказ шефа. Цілком імовірно, що Мозок для поїздки в Сороа змінить зовнішність.
А щодо їхнього від'їзду, то навряд чи вони можуть його прискорити. Не все залежить від них. Найвірогідніше, за ними приїдуть. Якщо більше запитань немає, ходімо спати. Завтра напружений день. Зустрінемось о восьмій тридцять.
Наступного ранку Старий з Рамосом сиділи й пили міцну каву.
— Котра вже година? — поцікавився Старий.
— Вісім тридцять.
— А де Ферра та Агілар?
— Я їх щойно бачив.
Старий натис кнопку селектора:
— Ферра!
— Капітана нема, — відповів жіночий голос.
— Він сказав, де його знайти?
— Ні, але він в управлінні.
— Ви бачили його самого?
— Ні. З ним був капітан Агілар.
— Гаразд, дякую. Очевидно, щось трапилося, коли Ферра й Агілар такі заклопотані, — сказав Старий Рамосові.
Хтось постукав у двері. Старий дозволив увійти. Черговий офіцер вручив йому маленький жовтий конверт і вийшов. Старий прочитав адресу на конверті й спохмурнів. Повільно розкривши конверт, він почав розглядати красиву листівку. Вона надійшла від зв'язкового Х-23. Рожевий колір пелюсток означав, що контакт з агентом утрачений.
Читать дальше