Валерій Лапікури - В Багдаді все спокійно

Цікаві навіть не відійшли, а відбігли. Таксисти порадилися ще кілька хвилин, потім відкликали вбік фронтовика. Я зрозумів, що саме він, а не крикуни був тут головним авторитетом. Тому терпляче чекав, доки він підійде до мене.

- Щоб ти знав, капітане, - пояснив нарешті ветеран, - у нас, таксистів, ножа за пазухою ніхто не тримає. А тим більше за нього не хапається. Ну, як щось там не так - поговорили між собою, за душу взяли, потрусили, дехто з молодих за розводні ключі хапається, бо робота у нас нервова. Але щоб зарізати? Вибачай, синку, це не наші. І навіть не центрові таксисти з того берега. Шукайте чужих.

- Спасибі, так і зафіксуємо. Наступне запитання: хто бачив покійного після того, як він із парку виїхав на лінію? Особливо ближче до вечора. Може, хтось із ним парою слів під світлофором чи на стоянці перекинувся?

Цього разу підійшло чоловік десять.

- Послухайте мене уважно, товариші водії! Виберіть з-поміж себе чоловік трьох, яким ви довіряєте. Я їх оформлю понятими, щоб начальство не чіплялося. Плюс ті, хто зараз підійшов до мене, стійте на місці. А решту дуже прошу повернутися до роботи. Ніхто вас лаяти не буде, це я обіцяю, але простою теж ніхто не оплатить.

За кілька хвилин під райвідділом залишилися тільки безпосередньо причетні та ще отой «сучий син». Його міцно тримали за руки два кремезних таксисти.

- А цього куди, командир? Мо’ дать по яйцям і відпустить?

- Ніяких «по яйцям»! Тут вам не Паска. Одвезіть у районне ка-де-бе, скажете, що капітан Сирота з міського кримінального розшуку затримав і прислав провокатора, котрий підбивав народ на антирадянські виступи. Будуть розпитувати - посилайтеся на мене, самі нічого не кажіть. Ну, як ви вже такі кровожерливі, то можете запхнути це опудало в багажник. Тільки дивіться, щоб він на ходу не випав.

Таксисти виконали моє розпорядження з величезним задоволенням. До них дійшло, від якої халепи я їх порятував. Бо одна справа - порушення розпорядку робочого дня, а зовсім інша - участь у антирадянському виступі. Тут навіть звільненням «за власним» не обійшлося б.

Дивно, але згодом ані районні «конторські», ані ті, що над ними, з приводу «крикуна» до мене не зверталися. Не інакше - ми з хлопцями сексота пов’язали, бо звідки така обізнаність щодо Новочеркаська? Але тоді я одразу викинув провокатора з голови і поринув у слідство під відкритим небом. Що вдалося встановити? Ножі, переважно саморобні лежали в бардачку у кожного таксиста. Ще б пак! Звичайною викруткою контакти не зачистиш і хліба не наріжеш. Але жодної холодної зброї з широким лезом ніхто зі свідків не бачив.

Тепер щодо загиблого. Потихеньку вималювався його останній робочий день. Він не вистоював на стоянках і не випрошував у диспетчерів вигідних замовлень, а сам мотався містом у пошуках пасажирів.

- Розумієте, - пояснили мені свідки, - нам, лівобережним, найвигідніше возити людей з Борисполя, аеропорт маємо на увазі. Бо з того берега на Бориспіль пасажира переважно центрові перехоплюють. І ще - хлопці з центрального автовокзалу. Там взагалі народ - одірви і викинь. Самий лише «Два тарифи» чого вартий! Чули про такого?

- Не тільки чув, а й оце днями взув його на два тарифи. Змусив увечері везти мене через пів Києва, не заплатив і відмітки в путівці не зробив.

Після цього повідомлення рівень мого авторитету серед свідків стрімко рвонув угору. І я дізнався багато професійних секретів - і про розподіл сфер впливу, і про підлянки, які таксисти з різних автопарків роблять один одному, і про маленькі хитрощі щодо перехоплення вигідних пасажирів і ухиляння від невигідних, і про те, де й кого найвигідніше знімати, а від яких клієнтів відмовлятись, яку б суму тобі не пропонували.

- Піймала мене колись компанія пацанів, підпилих. Кажуть: шеф, вези на Пухівку! В обидва кінці оплачуємо. А я їм: дітки, звиняйте, бензину ледь-ледь до таксопарку доповзти, яка Пухівка. Що я - дурний? О дванадцятій ночі отаку публіку, та ще й за місто тарабанити? Тим більше, що за місяць до того під тою ж Пухівкою знайшли одного нашого з проломленою головою. Правда, не з нашого таксопарку. Може отакі і нашого хлопця зарізали?

- Як версія - може бути. Але шпана - вона як? Прибили таксиста, ну там придушили… чи навіть зарізали, а далі що? Два варіанти: виручку забрали, труп і машину покинули - і гайда! Або: вбитого викинули, виручку, знову ж таки, забрали, сіли в машину, накаталися, доки бензин не випалили, покинули машину і ноги в руки. А у нашому випадку зарізали в одному місці, поклали труп у багажник, привезли до каналу і зіштовхнули машину в воду. Не схоже на шпану. То хто, кажете, його того дня бачив?