Валерій Лапікури - В Багдаді все спокійно

Здесь есть возможность читать онлайн «Валерій Лапікури - В Багдаді все спокійно» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Маньяки, ua. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

В Багдаді все спокійно: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «В Багдаді все спокійно»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Детективний роман «В Багдаді все спокійно» - чергова розповідь книжково-кінематографічного серіалу «Інспектор і кава» або «Київський детектив у стилі ретро». Дія цього твору, як і попередніх, відбувається у Києві в 70-х роках минулого ХХ століття. Головні герої серіалу - інспектор карного розшуку столичної міліції капітан Олекса Сирота та його вчитель і начальник підполковник Іван Борисович на прізвисько Старий - зіткнулися з загадковими і жорстокими вбивствами, аналогів яким не пригадували навіть ветерани кримінального розшуку. І ще одна дивна обставина - КДБ, що зазвичай пильно контролював усі міліцейські розслідування резонансних кримінальних справ, цього разу демонстративно самоусунувся. Одразу після завершення справи були суворо засекречені навіть згадки про неї у міліцейських звітах. Слідчі матеріали почасти знищили, а решту вивезли в Москву, де вони зникли у бездонних архівах союзного МВС. Відтак авторам роману, відомим українським письменникам Валерію і Наталі Лапікурам довелося у прямому розумінні цього слова по крихтах відтворювати складну картину тих уже далеких подій.

В Багдаді все спокійно — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «В Багдаді все спокійно», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

- Я ж казав - ми до цього не мали і не маємо ніякого відношення. Там працювала інша структура.

- Можете не відповідати, я вже знаю. Операцію припинили, але залишилися плантації, підприємства, кадри, а головне - кур’єри, мережа розповсюдження, зв’язки по той бік станції Чоп. Що ж це - отак добро і пропадатиме?

- Сирота, найдивовижніше не це, а те, що ви знову зіграли в орлянку і знову виграли.

- А чого тут дивного? В орлянці шанс - п’ятдесят на п’ятдесят.

- Ні, Олексію Михайловичу, цього разу монетка була з орлом з обох боків.

- То як же я викрутився?

- А вона у вас руба стала. А це, як вам відомо, стан ну дуже нестійкої рівноваги. Тож подальші поради з мого боку зайві.

Доброзичливець зі знайомим голосом зник, не розпрощавшись.

Про що я забув? Про зозулю? Яку зозулю? А, ти про це? Спасибі, що нагадав, бо я останнім часом починаю во здравіє, а потім забуваю, з чого почав. Ось тобі про зозулю.

Ти ж розумієш, за щось та повинні були мене покарати. От і пригадали - і дуже вчасно - оте моє кидання зброї і посвідчення на стіл перед начальством. Поставили помічником оперативного чергового по місту саме в День міліції.

Зате оперативним черговим напросився Старий. Замполіт, щоправда, рипнувся:

- Як же так, Іване Борисовичу? Ви ж наша гордість, маєте бути в президії!

- По мені краще обриганих алкашів від тротуару відшкрябувати, ніж сидіти поряд з тобою по президіях! - врізав Старий і повернувся спиною.

На наше щастя не тільки кримінальний, а й хуліганський елемент звідкись дізнався, хто чергуватиме по Управі десятого листопада. І дійшов висновку, що краще Старому свята не псувати. Дорого обійдеться.

Ми відсиділи належні нам години за пультом чергової частини, Старий курив і читав якийсь журнал, а я після кожного дзвінка хапав трубку і бадьоро рапортував:

- Помічник чергового по місту капітан Сирота! В Багдаді все спокійно, спокійно, спокійно…

На тому боці трубку обережно клали. Без запитань.

А потім ми пішли до мене і влаштували щось середнє між сороковинами і чужим днем народження. Пили, доки не закувала «зозулька» на балконі будинку навпроти, і Старий злякався, що у нього вже «білочка».

Коли ми переконалися, що жодні звірятка нас не навідали, і повернулися до столу, з вулиці знову залунало «ку-ку!»

- Зозулько-зозулько, скільки мені ще жити? - раптом поцікавився Старий. Замовк і став подумки рахувати.

«Пташечка» кукала довго і натхненно, не пам’ятаю вже точно, скільки разів, здається, десь під сорок.

- От і брешеш, - невдоволено буркнув Старий. - Такі, як я, довго не живуть.

- Ану я спробую, - набрався хмільної хоробрості я.

«Зозуля» кукнула три чи чотири рази, похлинулася, закашлялася - і пішла з балкону.

- По радіо попереджали, що знову грип починається, - втішив мене Старий, - головне - не проймайся.

- А чого б це? От якби пташечка була справжньою - в пір’ї, з крильцями і без довідки - а то ж… суцільна імітація.

Єдиний, хто вийшов сухим із води в цьому ментівсько-бандитському гармидері - так це Додік. Звісно, якщо не рахувати розбиту голову і розгромлену будочку, яку довелося ремонтувати власним коштом. І з’ясувалося, що я ще не розучився забивати гвіздки, не влучаючи по пальцях.

Отже, Додік розписався з Мілкою Маєвською, одержав жадані візи і відбув на Близький Схід через європейський Захід. У загсі я був за свідка, а на скромній вечірці - єдиним гостем.

Старенька Додікова мама напекла повний тазик пиріжків та інших солодощів і все бідкалася, що вони з Додіком і невісткою так пізно виїжджають:

- От нащо було в сорок п’ятому вертатися з евакуації до Києва, де нас ніхто не чекав? Чому б не поїхати прямо тоді?

- Мамо, - озвався Додік, - у сорок п’ятому ще не було Ізраїлю.

- Ну то що? Ізраїлю не було, але ж євреї там уже були. І якщо мені не зраджує пам’ять, то дуже давно. Олексо, скажіть!

Я тільки розвів руками.

ЕПІЛОГ

Звісно, від автора.

Пророцтво божевільної «зозульки» стосовно Старого збулося. Доля відміряла йому ще тридцять п’ять років життя. Він пережив не лише Олексу, а й Міністра і Генерала. До його радянських нагород президенти незалежної України додали ще ордени Богдана Хмельницького та «За заслуги».

Щодо решти персонажів: про комісара паніки я вже згадував побіжно в тексті.

Головний лікар клініки, котрий ще до нашої зустрічі розвівся зі своєю старенькою дружиною, врешті решт побрався з молоденькою операційною медсестрою. Пожив достатньо аби зробити з неї доктора. Мається на увазі - доктора медичних наук.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «В Багдаді все спокійно»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «В Багдаді все спокійно» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «В Багдаді все спокійно»

Обсуждение, отзывы о книге «В Багдаді все спокійно» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x