Джеймс Чейз - Хочеш жити?

Здесь есть возможность читать онлайн «Джеймс Чейз - Хочеш жити?» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Тернопіль, Год выпуска: 2020, ISBN: 2020, Издательство: Навчальна книга — Богдан, Жанр: Крутой детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Хочеш жити?: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Хочеш жити?»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Чак завжди мріяв про красиве життя. Азартні ігри, жінки, легкі гроші — ось що було йому до смаку. І ось нарешті удача посміхнулася йому. Знайомство з наївною Меґ і пропозиція індіанця Тоголо обіцяли прибуткову справу. Чак з ентузіазмом схопився за нагоду заробити, прекрасно розуміючи, що ці легкі гроші будуть забарвлені чиєюсь кров’ю...
Чудовий детектив усесвітньо відомого майстра пера Чейза легко читається і тримає у напрузі до останньої сторінки. Загадки, вибухи, підступи, гумор, пристрасть і гроші, сумлінна робота поліцейських та пекельні виверти злочинців...

Хочеш жити? — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Хочеш жити?», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Від шиї аж до копчика, вздовж усієї спини, чорною блискучою фарбою було написано:

КАРАТЕЛЬ

Бейґлер ще довго розглядав тіло — й обличчя його ставало дедалі похмурішим та серйознішим. Не звертаючи уваги на Ріддла, він пройшов крізь вітальню і вийшов у гаряче нічне повітря.

— Це знову наш убивця, — сказав він Лепські. — Перекрийте тут усе. Викличте загін. Я заберу звідси Ріддла.

Лепські кивнув і зв’язався по рації з управлінням поліції.

Бейґлер повернувся у бунґало.

— Преса нахлине сюди з хвилини на хвилину, — сказав він. — Дозвольте, я відвезу вас додому, містере Ріддл.

Ріддл важко зіп’явся на ноги.

— Я не хочу їхати додому. Не зараз. Розумію, ви хочете розпитати мене. Я візьму свою машину. Ви поїдете за мною. Ми спустимось до бухти Мейл-бей. Там тихо.

За десять хвилин Ріддл вже зупинив свою машину під пальмою. Вдень бухта Мейл-бей була улюбленим місцем відпочивальників, але вночі там не було ні душі.

Бейґлер сів на піску поруч із Ріддлом. Після довгої мовчанки Ріддл заговорив:

— Це якесь божевілля, правда ж? Для мене все скінчено. Чому цей виродок обрав мене? — Він узяв запропоновану Бейґлером сигарету, обидва чоловіки закурили. — Якби в мене не спустило колесо, цього не сталось би. Це, певно, доля. Я завжди приїздив до бунґало перед Лісою, але сьогодні через це колесо вона приїхала раніше.

— Ви можете розповісти мені все, містере Ріддл? — запитав Бейґлер. — Усе одно незабаром все випливе назовні. Мені шкода, але потрібна будь-яка інформація, що ви зможете надати. Цей божевільний може вбити знову.

— Розумію... продовжуйте... питайте, що хочете.

— Хто ця жінка?

— Ліса Мендоза, — Ріддл потупив погляд у жевріючий кінчик сигарети. — Ви ж знаєте про мою дружну. Звісно, не слід було цього робити, але ж я не молодшаю... вважайте це моїм останнім трофеєм. Я захопився Лісою. Між нами щось спалахнуло. Вона була милою і такою ж самотньою, як і я, — голос його затремтів, і Ріддл зробив паузу. — Ось так. Я купив бунґало. Це було наше любовне гніздечко... Думаю, саме так таблоїди назвуть це?

— Ви давно володієте цим бунґало?

— Вісімнадцять місяців... Дев’ятнадцять місяців... Близько того. Ми обидвоє знали, що це не триватиме вічно... Та що взагалі триває вічно?

— Як часто ви зустрічались?

— Щоп’ятниці вночі. Так було завжди. Так мало бути й цієї п’ятниці.

— Міс Мендоза не жила в бунґало?

— Святий боже, ні! Ми користувались ним тільки вночі у п’ятницю. У неї є власний будинок. П’ятницю ми обрали, бо в цей день моя дружна завжди рано вкладається спати. По суботах ми влаштовуємо прийом, і їй потрібно набиратися сил.

— Хто знав про ваші зустрічі, містере Ріддл? Тобто, окрім вас і міс Мендози.

Ріддл безтямно подивився на Бейґлера.

— Хто міг знати?

— Можливо, ви довірили комусь свій секрет... комусь із друзів?

— Дуже дивне запитання.

Ріддл намагався стримати своє роздратування.

— Не таке вже й дивне. Вас зараз непокоїть лише власна трагедія. Мене ж непокоїть убивця, який вже двічі вбив і може зробити це знову. Він знав звички Маккуїна. Складається враження, що ваші звички він теж знав. Ваш зв’язок із міс Мендозою був таємним? Ви з кимось ділились цим секретом?

Ріддл розчавив сигарету в піску, замислившись.

— Так... Розумію. Вибачте. Я егоїст. Я розумію, до чого ви ведете. Так, я звірився кільком найближчим друзям, але вони ніколи б...

— Я не кажу, що вони це зробили, але, можливо, через них стався витік інформації. Можна мені дізнатись, хто ці друзі?

Ріддл потер чоло.

— Це Гарріет Ґрін — моя секретарка. Вона займалась орендою бунґало. Ще Девід Бентлі. Я ходив із ним під вітрилом, він мій найближчий друг. Террі Томпсон — адміністратор оперного театру. Він був другом Ліси. Він усе знав і підтримував нас. — Ріддл зробив паузу, подумавши. — Люк Вільямс. Він забезпечував мені алібі на ночі п’ятниці. Ми мали ходити в боулінг. Моя дружина це схвалювала. Вона думала: фізична активність мені на користь.

У діамантовому сяйві місяця Бейґлер нашкрябав у своєму блокноті всі імена.

Ви сказали, у вас спустило колесо?

— Так... Я пішов забрати машину, й виявилось, що переднє колесо спущене. Бейтс, мій шофер, був не на службі, тож я замінив його самостійно. Я не дуже добре на цьому розуміюсь, і це зайняло певний час. Зазвичай я приїжджаю у бунґало о дев’ятій. Я не хвилювався. Я знав, що Ліса чекатиме на мене. Цього разу я приїхав на тридцять п’ять хвилин пізніше. Я знайшов її. Це все. Ще якісь запитання?

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Хочеш жити?»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Хочеш жити?» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Хочеш жити?»

Обсуждение, отзывы о книге «Хочеш жити?» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x