Джеймс Чейз - Хочеш жити?

Меґ не вагалась.

— Я не проти.

Здавалося, хлопець трохи розслабивсь і знову запустив пальці в бороду.

— Це добре. Де твої речі? Я піджену машину й заберу тебе.

Тепер настала її черга розглядати співрозмовника. На його худому обличчі не було ніяких живих емоцій. Він розглядав свої худі кістляві руки, що лежали на колінах. Меґ на мить засумнівалась. Раптом він був маніяком? Кілька секунд вона прокрутила цю ідею в голові, а потім подумки знизала плечима. Сексуальний маніяк стає небезпечним, тільки якщо чинити супротив. Їй треба було поїхати з Парадайз-Сіті. Джексонвілль годився, як і будь-яке інше місце.

— У мене нічого немає, — відповіла вона. — Ні грошей... ні одягу... нічого.

— Та дещо в тебе є... у всіх дівчат є. — Молодик підвівся. — Ходімо.

Вони мовчки дійшли до парковки. Він підвів дівчину до побитої автівки «тріумф T.R-4».

Щойно вони сіли всередину, молодик, навіть не дивлячись на Меґ, заявив:

— Я хочу зайнятись із тобою сексом... ти ж згодна?

Меґ розуміла, що все йде до цього, уявила себе із цим сухорлявим придурком, і тіло її мимоволі скрючило.

— У тебе гроші є? — натомість запитала дівчина.

Молодик швидко зиркнув на неї.

— Який це має стосунок? — беземоційно запитав він.

— Дізнаєшся.

Аж тут Меґ помітила у вітровому склі своє відображення й скривилась.

Боже! На що вона була схожа... Її волосся!

Меґ відкрила сумочку, щоб знайти гребінець, і похолола, серце пропустило кілька ударів. Усередині сумки лежав коричневий конверт — конверт, який вона забрала з аеропорту. Аварія трапилась так швидко, що вона не встигла покласти його в бардачок до інших конвертів, і зовсім забула про це.

Дівчина швидко закрила сумочку.

П’ятсот доларів!

Молодик саме намагався завести машину: тис на кнопку стартера і бурмотів щось під носа.

Меґ була вільною! Ніби той яструб! Їй тепер не треба терпіти стогони й корчі цього недоумка згори на ній!

П’ятсот доларів!

Меґ відкрила дверцята та вийшла з машини.

— Гей! — хлопець витріщився на Меґ, коли вона грюкнула дверцятами. — Ти куди?

— Куди завгодно, аби без тебе, — відповіла вона й пішла геть.

Дівчина знову повернулась на кам’яну лавку в кінці порту; над нею кружляли яструби, пальці її тремтіли від очікування, коли розривала конверт.

У конверті грошей не було.

Принаймні в одного з членів «Клубу П’ятдесят» вистачило сміливості.

На дорогому папері з відтиснутою емблемою «Клубу П’ятдесят» упевненим каліграфічним почерком було написано:

Іди до біса.

Скарлет ОТ ара — головна героїня роману Марґарет Мітчелл «Звіяні вітром».

Бунґало — невеликий одноповерховий будинок з верандою, зазвичай на березі моря.

Візирні лінії — сітка тонких ліній на лінзі прицілу, призначених для фокусування на об’єкті.

«Проктор-енд-Ґембл» — американська корпорація з виробництва та продажу пральних і мийних засобів та засобів гігієни.

Поліцейські з Кейстоуна — некомпетентні поліцейські з комедійного серіалу Мака Сеннетта.