Владислав Ивченко - Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу. 1910-1914

Здесь есть возможность читать онлайн «Владислав Ивченко - Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу. 1910-1914» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2013, ISBN: 2013, Издательство: Темпора, Жанр: Иронический детектив, Исторический детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу. 1910-1914: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу. 1910-1914»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Після виходу у відставку колишній філер Київського охоронного відділення Іван Карпович Підіпригора купує на зібрані гроші невеликий хутір Курбани Роменського повіту Полтавської губернії, де збирається вести спокійне життя провінційного землевласника. Та спокій йому дуже швидко набридає, тож Іван Карпович охоче починає займатися цікавими справами і поступово стає справжнім приватним детективом, а потім і зіркою пригодницької літератури всієї Російської імперії.

Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу. 1910-1914 — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу. 1910-1914», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

– Візьміть мене на роботу! Будь ласка! Дуже треба! Благаю!

Коли зрозуміли вони, що не бандит я, а найматися прийшов, то з полегшенням зітхнули.

– На вулицю іди! В чергу ставай! – крикнув на мене Шампань.

– Візьміть! Я все робитиму! Я сильний! Ось! – схопив стілець за ніжку і підняв одною рукою, хоч стілець важкий, дубовий. – Візьміть! – стілець поставив, став на руки і пройшов. – Все вмію, а чого не вмію, того навчуся! – кричу догори ногами. – Візьміть, не знайти вам кращого робітника! – знову на ноги став, дивлюся на них.

– В чергу! – репетує Шампань, але я бачу, що не він тут головний, то на Куровського дивлюся. Бачу, в кімнаті камін стоїть, а біля нього кочерга. Схопив її і скрутив у вузол. А потім розкрутив.

– Візьмете?

Дивиться на мене Куровський і посміхається, сів за стіл, револьвер сховав, узявся за перо.

– Як тебе звати? – питає мене російською, я відповідаю так само, тільки вдаю, що не вмію російською балакати, то по-нашому, по-мужицьки домішую багато.

– Мокій Галібарда, селянин з Олександрійського повіту Херсонської губернії.

– І що ти робиш в Одесі, Мокію?

– Приїхав закупитися, а тепер заробити дуже хочу. Візьміть мене!

– Що у тебе з обличчям?

Тру я подряпину на щоці, кривлюся, наче з жабою цілуюся.

– Не будеш відповідати – підеш геть! – кричить Шампань.

– Закрий рота! – гримає на нього Куровський. – І що ж сталося, що плани так швидко змінилися?

– Обшустали мене! Як православного! Я ж у дядька Трохима грошей узяв, щоб косарку англійську купити! А мене обдурили! Ось ще були гроші, а ось уже немає! Лежу в небо дивлюся! Гади, запропонували в карти пограти. Раз-два, і все я програв! Тільки ж я бачив, що махлювали вони, на гарячому спіймав, кажу, щоб гроші повернули. А тут прибігло двоє, один з револьвером. Наставили на мене, по морді дали. Нічого і зрозуміти не встиг! Поки очуняв трохи, їх вже і слід загув! Тепер мені треба гроші заробити! Я у порт потикався, але там докери чужих не беруть! Куди мені ще бігти! Оце про вас почув і прийшов! – кажу у відчаї, аж сльозу пустив, голос тремтить. – Як мені дядьку Трохиму в очі дивитися, коли і без грошей, і без косарки повернуся? Він же мені за батька! Ростив мене, дурня! Ні! – кручу головою, зуби зчепив, аж хрускотять.

Куровський з Шампанем переглядаються.

– А зі мною стілець піднімеш? – питає Шампань.

– Можу, тільки двома руками, – підскочив і підняв, хоч важкенько було. Поставив, дивлюся.

– А чим ти, Мокію, у себе в селі займався? – питає Куровський. Я, поки Шампаня піднімав, прочитав, що есер пише. Все, що я сказав, записав.

– Там чим. Хліб ростив, рибу ловив, худобу пас, на заробітки ходив. Все робив, – киваю.

– Руки покажи.

– Кого? – дивуюся я.

– Руки, – Куровський вимагає. Я дивлюся на них, потім на руки свої. Здивований дуже. Потім показую їм.

– Ближче.

Показую ближче. Роздивляються. Кивають, наче задоволені. А як же не задоволені, коли руки у мене таки робочі. Я ж і за плугом ходжу, і кошу, і сіно вантажу, і дрова рубаю в себе на хуторі. А ще зола в’їлася, і ніготь на одному пальці збив. Бо в робочої людини руки завжди побиті.

– Ти б помив руки.

– Не вимиєш їх, бо в’їлася в них земелька, – киваю я.

– А скільки тобі років?

– Сорок, – брешу, звісно, але вірять.

– Родина в тебе є?

– Немає.

– Наче вже й пора одружитися?

– Пора, коли гроші є чи земля. А бідному спробуй-но. Та мені й так непогано, – кажу і посміхаюся.

– Як, так? – перепитує Куровський, наче не розуміє.

– А так, що гречка в наших краях не переводиться ані влітку, ані взимку, – хвалюся я і підморгую.

Здивувався Куровський, дивиться на Шампаня. Той узявся пояснювати.

– По-мужицьки «стрибнути в гречку» – це значить у блуд піти.

– А! То стрибаєш? – посміхається Куровський.

– Стрибаю. Слабка людина, тягне її тіло на гріх, – удавано зітхаю я, а сам аж муркочу від задоволення, наче згадую щось приємне.

– Добре, може, і підійдеш ти нам. Сходи-но до лікаря.

– Та навіщо лікар, я – здоровий як бик! – хвалюся.

– До лікаря! Відведи його і запрошуй наступного, – наказує Куровський Шампаню.

– Красно дякую. Візьміть мене, не пожалкуєте! Я до роботи меткий! – аж кричу я від щастя.

Шампань вивів мене до коридора, ним в окрему кімнату, а там лікар сидить у фотелі, а поруч із ним медсестра з нотатником. Дивляться на мене.

– Подивіться цього, – киває на мене Шампань.

– Добре, – каже лікар. – Кажи, як тебе звати, і роздягайся.

– Мокій Галібарда, селянин з…

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу. 1910-1914»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу. 1910-1914» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу. 1910-1914»

Обсуждение, отзывы о книге «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу. 1910-1914» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x