Олексій Кононенко - Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми

– А що цього разу?

– Тепер він чомусь вирішив, що третя дитина – не його!

Донька виходить заміж, і мати дає їй поради відносно шлюбного життя. Донька вислухала її і каже:

– І це все, мамо? Тепер мені зрозуміло, чому тато часто тобі зраджував!

– Мамо, скільки потрібно часу, щоб зустріти чоловіка своєї мрії?

– Багато, доню. Щоб не витрачати даремно час, можна кілька разів вийти заміж.

– До нашої доньки сваталися двоє – інженер і журналіст!

– І кому з них усміхнулося щастя?

– Інженерові. Донька вийшла заміж за журналіста.

– Доню, навіщо ти ходиш із цим хлопцем? У нього навіть грошей немає!

– Ну що ти, мамо! Я йому вчора дала сотню.

– Чому ви не кинулися рятувати тещу, коли вона тонула?

– Я навіть не подумав, що вона тоне. Репетувала, як завжди.

Прийшли свати в хату. Мати:

– Вона ще молода, нехай трішки підросте…

– Нехай беруть, – каже батько, – раніше піде, раніше повернеться…

Теща читає книгу, зітхає, навіть трохи плаче. Зять:

– Хвилююча повість?

– Це не повість, це довоєнна куховарська книга.

– Матусю, я виходжу заміж за Івана. У нього такі гарні вуса!

– Але ж цього, доню, замало…

– Не хвилюйтеся, мамо, він вже бороду відпускає.

– Ти, доню, заміж поспішаєш, не подумавши!

– Але ж, мамо, ти сама казала, що про заміжжя мені думати ще рано!

– Мамо, Семен каже, що я найкраща дівчина на світі! Може, запросити його до нас?

– Не треба, доню. Хай продовжує так думати.

– Я запросила вас настроїти піаніно, а ви цілуєте мою доню!

– Але ж вона виглядає дуже розстроєною…

Доня пише листа матері у село: «…Познайомилася з гарним хлопцем. Працює водієм. Не курить, не п'є, спортсмен. Може, й заміж піду за нього…»

Мама пише у відповідь: «…То все добре, доню, що водій і спортсмен. А що горілки не п'є, придивись, може хворий…»

– Мамо, за кого заміж іти? Один добре заробляє, другий добре танцює…

– А той, перший, не може навчитися танцювати?

– Я погоджуся на ваш шлюб з моєю донею, якщо ви кинете пити, не будете ходити на футбол, допомагатимете їй по господарству…

– Невже ви хочете, щоб ваша доня вийшла заміж за ідіота?

– Вам подобається моя доня? – запитує мама дівчини.

– Так! Я заради неї через вогонь пройду! Я їй зірку з неба дістану!

– Е-е-е, молодий чоловіче, забудьте дорогу до нашого дому! Для нашої сім'ї одного брехуна досить!

– Я б і женився, та жодна з дівчат не подобається моїй матері!

– Знайди схожу на неї.

– Знайшов. Батько категорично проти.

– Слухай, жінко, ну куди нашій Оленці поспішати. Той Петро такий… Може ми знайдемо їй розумнішого…

– Якби я так колись думала, до цих пір була б старою дівою!

Пішла дочка в прийми у велику сім'ю. Через деякий час мати її запитує:

– Як тобі живеться?

– Добре, мамо. Тільки кожного ранку мокрим рушником втираюся.

– А ти, доню, раніше за всіх вставай…

– Мамо, знайомся, це Світлана. Вона не п'є, не палить, не матюкається.

Мама у захваті:

– Це правда, Світланко?

– Правда, – хрипить дівчина, – бо вже більше не можу!

Через декілька днів після весілля Галя телефонує матері:

– Я подаю на розлучення і ніколи не вийду більше заміж за журналіста!

– Що трапилось? Василь – чудовий чоловік!

– Він опублікував мої любовні листи до нього у своїй газеті!

– Це ж прекрасно!

– Але, мамо, він опублікував їх на сторінці гумору!

Донька – матері:

– Знаєш, мамо, я ніколи не вийду заміж за чоловіка, який хропе, як наш тато.

– Це розумно, доню, – схвалює мати, – тільки будь обережною при випробуваннях.

– Мамо, виходити мені заміж за Петра?

– Чому ти його шкодуєш? Виходь!

– Коли моя дружина була ще нареченою, її батьки були проти нашого шлюбу. Довелося її викрасти.

– І як же після цього ви жили?

– Напрочуд щасливо! Я тоді ще багато чого вкрав…

– Мамо, як узнати, чи хорошого чоловіка я собі вибрала?

– Якщо вибрала поганого, то взнаєш відразу.

– А якщо хорошого?

– Не взнаєш ніколи.

Молода дівчина пояснює матері:

– Художник сказав мені, що коли я хочу, щоб портрет був гарним, я повинна буду йому позувати не менше двадцяти разів.

– Доню, а ти запитай його, скільки сеансів йому буде потрібно, якщо на кожному буду присутня і я.

Наречений майбутній дружині перед весіллям:

– Ходімо, я покажу тобі свій весільний подарунок.

– А мама казали, що до весілля не можна…

Незабаром після шлюбу доня телефонує мамі: – Матусю, я така щаслива! Учора вперше приготувала чоловікові обід!