Олексій Кононенко - Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми

– Де ти, доню, була цілу ніч?

– Ви, мамо, краще запитайте, з ким.

– Ну?

– З національним героєм!

– Хто ж він?

– Невідомий солдат.

– Донечко, мені здається, що я підібрала тобі гарного чоловіка.

– У цьому, мамо, я твоєму смаку довіряю, але матеріал для шлюбної сукні я виберу сама.

– Донечко, чому ти не запросиш свого Юрасика, щоб я з ним познайомилась?

– Я його запрошувала… Він сказав, що бачив тебе кілька разів, але все одно мене любить…

– Я не хочу виходити за нього, мамо, він старий!

– Доню, заспокойся, тобі що, його – варити?

Теща перед поїздкою на курорт одягнула купальний костюм і запитує зятя:

– Після купання він не сяде?

– Куди йому сідати, мамо?!

– Як життя, куме?

– Погано.

– Чому?

– Жінка з тещею дістали!

– А ти бахни стограмчик для хоробрості, прийди додому, садони кулаком об стіл і запитай: «Хто в домі хазяїн?»

Приходить той кум додому, торохнув кулаком об стіл:

– Хто в домі хазяїн?!

Жінка:

– Що?!

Теща:

– Що, що?!

Чоловік:

– Та вже й запитати не можна…

Розмова в травматології:

– Що з головою?

– Та… посварився з тещею… Я її газетою по голові – бах, а вона мене праскою – тюк…

– Доню, я б не хотіла, щоб ти зустрічалася з Василем.

– Чому?

– Справа в тому, що вчора він запропонував мені руку й серце.

– А я вчора свою тещу в зоопарк водив!

– Ну і як?

– Не взяли…

– Ой, Петре, а чому це теща в Остапа на городі в касці ходить?

– Ти ж знаєш, який він ледачий. Ото копає ямки під картоплю, а лопату лінується чистити. А, між іншим, об каску лопату дуже зручно оббивати…

– Петре, зовсім не обов'язково, щоб моя мама бачила, як ми цілуємось!

– Галю! Та я ж не посмію…

– Та ні. Це я кажу про всяк випадок…

Ідуть Петро й Василь по вулиці. Назустріч іде таксі. Петро швиденько ховається за Василя.

– Ти чого?

– Та… вчора двоє схопили мою тещу, затягнули в таксі і десь повезли. То… боюсь, раптом назад привезуть…

На суді:

– Як так трапилося, що ви при пограбуванні магазину взяли лише дріб'язок і дешеву біжутерію, а до каси навіть не підійшли?

– От лихо! І ви про це! Мало того, що теща спокою не дає!..

– Уявляєш, як тільки донька з женихом увійшли в церкву, так раптом погасло світло!

– О Боже!

– Нічого. Вона довела його прямо до вівтаря. Моя дівчинка цю дорогу знає добре!

– Послухай, доню, не дозволяй цьому хлопцеві приходити до тебе. Ти ж знаєш, як це мене турбує!

– Гаразд, мамо. Сьогодні я піду до нього.

Два англійці грають у гольф. Один довго приміряється, але ніяк не може вдарити.

– Я сьогодні щось дуже невпевнений у собі, – виправдовуючись, каже він, – боюсь, що не влучу – там вдалині стоїть моя теща.

– Так, на такій відстані важко поцілити.

Сидять два грузини, ідять шашлики, запивають молодим вином. Один каже:

– А я вже місяць жінки не бачив!

– Так ти ж жонатий!

– Вай, вай, ти ще тещу згадай!

Один глухонімий розповідає іншому:

– Вчора теща так лаялася, так кричала!.. А я закрив очі і не слухав.

Повернувшись із круїзу, службовець розповідає:

– А біля Кіпру ми попали в страшний шторм…

– Боже! – хапається за голову один із слухачів. – Як чудово, що ви нагадали – сьогодні у тещі день народження.

Молодий чоловік прийшов до батька коханої дівчини.

– Я хотів би одружитися з вашою донькою.

– Так-так… А ви вже говорили з моєю дружиною?

– Звичайно. Але я, все-таки, віддаю перевагу вашій доньці…

– Трапляються такі чоловіки, яких не візьмеш голими руками, – скаржиться донька матері…

– Таких, доню, беруть голими ногами.

Батько дівчини запитує у жениха:

– Ви граєте в карти? П'єте? Палите?… А як з жінками?

– Ні, ні, ні!

– Тоді ніякого весілля. Я не хочу, щоб моя дружина постійно ставила вас мені за приклад.

Мати навчає доню:

– Запам'ятай, люба, краще, щоб чоловік не бачив тебе зовсім оголеною. На тобі обов'язково що-небудь повинно бути одягнене.

Медовий місяць вже підходить до кінця. Зять при нагоді запитує тещу:

– Мамо, а чи не було у вашій родині людей з психічними розладами?

– Звісно, ні. А чому ти про це запитуєш?

– Бачите, нормальна людина ніколи не буде з маніакальною впертістю одягати в ліжко солом'яний капелюшок…

– О, пані Маріє, так приємно бачити вас! Що новенького? Коли весілля вашої Катерини?

– Бог його знає… її наречений постійно щось вигадує…