Олексій Кононенко - Жіноча і чоловіча логіка. Анекдоти про жінок і чоловіків

– Дівчино, вам дев’ятнадцять років? А зразу й не даси.

– Ну чому ж… Дам.

– Подруго, ти що, кожного дня носиш таку дорогу білизну?

– Ні, тільки на вихід.

– У царя Соломона, жінко, було 900 жінок! Цікаво, чим він їх годував?

– Мене більше цікавить, що він сам їв…

– Ну, їду я в далекі краї. Що привезти тобі, люба?

– А ти не міг би не так пафосно по хліб сходити?

– Любий, пам’ятаєш колись під Новий рік ти, ще тоді лейтенант, проводжав мене додому, а мій собака зірвався з ланцюга і покусав тебе?

– Пам’ятаю. Краще б він мене загриз!

Доня до тата:

– Тату, я заміж вийшла.

– Нічого не знаю, стемніє – додому!

– Мамо! Мій чоловік мене образив… Я їду до тебе!

– Ні, моя донечко! Зло повинно бути покаране! Я сама їду до тебе!

– Тату, я заміж не буду виходити, я з вами жити буду.

– Не смій погрожувати батьку!

– Ти не міг би мучити когось іншого?

– Ні. Я вже вибрав тебе.

– Ти чай налив, не забудь покласти цукру і собі, і мені.

– Так, поклав і собі, і мені.

– Коли ти був нареченим, ти обіцяв носити мене на руках…

– Ти забула, кохана, що важила ти тоді удвічі менше.

– Я вчора була у лікаря, – сказала дружина чоловікові. Він порадив мені змінити клімат.

– О, чудово, – відповів чоловік, – за прогнозом це станеться завтра.

Чоловік. Чи знаєш ти, що жінки витрачають на парфумерію вдвічі більше грошей, ніж держава витрачає на утримання армії?!

Дружина. Цілком можливо, зате у жінок і перемог удвічі більше!

В і н. Ти мене зведеш з розуму!

В о н а. Тим краще: божевільних не судять за розтрату!

– Мені було б дуже приємно, якщо б у розмові ви дали зрозуміти, що про цю новину ви дізнались від мене, але, заради Бога, не говоріть цього відверто.

– Не хвилюйтеся, моя пташко. Я просто скажу: це говорять наклепники. Тоді всі зрозуміють, що це могли бути тільки ви.

Схвильований вчений забіг до кімнати.

– Мені пощастило встановити зв'язок з марсіянами!

– Дуже мило, – сказала дружина. – А білизну до пральні ти так і не відніс?

Він . У твоєму листі багато орфографічних помилок.

Вона. Нічого дивного, у мене пощерблена ручка.

Вона . Любий, чи є на світі насправді щось, крім кохання?

Він . Ні, рідна. Крім кохання, нема нічого на землі… А обід готовий?…

– Як ти міг вихвалятися, що скористався моєю слабкістю?!

– Я не вихвалявся. Я каявся.

– Ти хоч що-небудь умієш робити швидко?

– Так, я швидко втомлююсь…

– Чуєш? У нас під ліжком миша пищить! – дружина вночі будить чоловіка.

– Так що мені тепер? Нявчати?!

– Дорогий, ти мене любиш?

– Що треба купити?

– За алкоголь, куріння, переїдання, гультяйство ви розраховуєтесь власним здоров’ям!

– Якби ж тільки здоров’ям! Ви не уявляєте, яких грошей це все коштує!

– Ти все-таки на футбол?! Ти своє «Динамо» любиш більше, ніж мене!

– Я і їхній «Шахтар» люблю більше…

– Люблю, коли квіти стоять на столі.

– Ти що, вегетаріанець?

– Ми одружимося?

– Я б із радістю з тобою одружився, але боюся, люба, ти не зійдешся характером з моєю дружиною…

– Юначе, що це ви п’єте молоко прямо з пакета посеред магазину?

– А на пакеті ось написано: «Відкривати тут».

– Любий, був час, коли ти запевняв, що з’їв би мене!

– Жалкую, що не зробив цього…

– Пробач, чоловіче…

– Оце, жінко, за те, що ти пішла від мене, можу пробачити, а за те, що повернулася, – ніколи!

– Ну, і як вона тобі?

– У неї все, що вище колін, – груди!

– У мене така шафа мала, ледве одяг поміщається…

– А у мене шафа-купе. Повертаюся одного разу з відрядження, відкриваю – а там чотири чоловіки у відрядження їдуть…

– Коли вже тобі хоч двадцять гривень накинуть?!

– Жінко, цього разу директор твердо пообіцяв: якщо Різдво і Великдень випадуть на один день – він мені подвоїть зарплату!

– Чоловіче, що ви до мене принюхуєтесь?

– Дівчино, від вас так приємно пахне! Що ви пили сьогодні?

– Найкраще, що ви можете зробити у цьому випадку, це – повернутися до своєї дружини, – радить адвокат своєму клієнту.

– Цікаво, а що ж, по-вашому, тоді найгірше?

– У вас є тест на вагітність? – запитує дівчина в аптеці.

– Вам позитивний чи негативний?

– Де ти ходив цілу ніч?! Я, між іншим, увесь цей час не спала!..

– Можна подумати, що я спав…

– Микито, ти мене не любиш… Ти навіть собаку любиш більше, ніж мене!..

– Заспокойся, Ганю! Я однаково люблю вас обох.

– На жаль, ви вже не зможете… – трагічно каже лікар до пацієнта.