Олексій Кононенко - Жіноча і чоловіча логіка. Анекдоти про жінок і чоловіків

– Яка ж ви чарівна, пані! А де ж той дрібний дефект, про який ви писали в шлюбному оголошенні?

– Як де, в школі…

– Галю, чому це ти із синцями під очима ходиш?

– А що, хіба в мене вже чоловіка немає?

– Марійко, скажи будь ласка, чи вийшла б ти заміж за ідіота заради грошей?

– Гм… Як тобі сказати… До речі, а скільки у тебе грошей?

– Я вам дякую за танець!

– Який танець?! Я просто намагалася проштовхатися до роздягальні.

– Спи, стара! Спи і мовчи!

– Спати буду, а мовчати – ніколи!

– Любко, а що ти робиш сьогодні увечері?

– Всьо!

– Дівчино, дозвольте запросити вас у турпохід.

– Яка я вам дівчина? Я вже два рази була в турпоході.

– Сьогодні бачила твого чоловіка. На його руці «висіла» гарненька блондинка, – повідомляє подруга подрузі.

– А ти що, хотіла, щоб у нього на руці висіло відерце з пісочком і лопаткою?

– Уявіть собі, мій чоловік помер на п’ятий день після весілля.

– Ну, що ж, недовго мучився.

– У тебе такий гарний малюк! І так схожий на твого Гриця!

– Я й сама дивуюсь…

– Я від свого чоловіка вимагаю лише зовсім дещицю: щоб він кохав мене і розумів…

– Так, правильно, – погоджується подруга, – що ще можна взяти з мільйонера?

– Ти знаєш, я проти легковажних зустрічей у відпустці.

– Я теж. Мені дуже хочеться завести серйозні стосунки, наприклад, до кінця відпустки…

– Мій жених усім хороший, от тільки завжди приходить на побачення неголений.

– А ти попробуй не запізнюватися…

– Твій жених вродливий?

– Дуже! Від матері він має голубі очі, а від батька дачу і «мерседес».

– Ти знаєш, нині прожитковий мінімум – один раз на тиждень.

– О, тоді я живу за межею бідності!

– Ти розлучаєшся з чоловіком? Я можу порекомендувати тобі пристойного адвоката.

– Дякую, я вже знайшла собі чудового бізнесмена.

– Ти чула новину – Клава вийшла заміж по любові?

– Так. Вона обожнює коштовності.

– Марійко, он Василь посилає тобі повітряний поцілунок!

– Ет! Він завжди уникає справжньої роботи!

– Чи можу я вас запросити на вальс?

– Так, але прошу вас танцювати повільно, бо я три тижні, як овдовіла…

– Я зустрілася з ним в двадцять, а пішла від нього в двадцять три…

– Так, трьох годин досить для заміжжя…

– Кохана, я тебе з’їм…!

– Тільки не плямкай!

– Чому ви не доливаєте сметану?

– Як вам не соромно?! Я вам і так більше всіх налила!

– Ти знаєш, я кинула Михайла! Вже третій тиждень п’є – не просихає!

– Ну, це занадто навіть для свята!

– Привітай мене! Мені дали майора!

– Вітаю. І що ти з ним зробив?

– І вдень познайомилася, увечері вийшла заміж, а вранці розвелася!

– Ранок мудріший від вечора…

– Оксано, я читаю твої думки, ти – наче відкрита книга…

– Але ж не мацай так грубо обкладинку!

– Тебе хоч раз чоловік заставав у ліжку із незнайомими чоловіками?

– Ні, завжди лише з приятелями та знайомими.

– Чи не думаєте ви, що зараз у кіно ми бачимо дуже багато сексу та насильства?

– Не знаю! Я ходжу у кіно, щоб дивитися на екран, а не на те, що коїться в залі.

– А як ти відучила свого чоловіка пізно повертатися додому?

– Дуже просто. Одного разу, коли він пізно прийшов, я запитала: «Це ти, Іване?» Це при тому, що його звати Петром.

– Це просто чудо! Яка гарна картина! І композиція, і колорит! Цікаве кольорове вирішення!

– Вам це подобається? Гм… Я об це полотно, як правило, витираю пензлі…

– Я вирішила до тих пір не виходити заміж, поки не виповниться 25 років.

– А я вирішила, що до тих пір мені не виповниться 25 років, поки я не вийду заміж.

– Які чудесні грибочки, люба! Де ти взяла рецепт?

– Із одного детективного роману, коханий.

– Вчора ти мені віддалася, а сьогодні навіть не вітаєшся!

– Ліжко ще не привід для знайомства!

– Любцю, мені не подобається твій капелюшок!

– Але ж я не можу одягнути на голову пляшку горілки!

– Клаво, у нас із тобою секс є?

– Не пам’ятаю, – сонно відповідає Клава, – піди подивися у холодильнику.

– Люба моя, чому ти плачеш? Я ж від’їжджаю у відрядження не на десять років, а всього лише на місяць.

– Знаю я тебе! Кажеш на місяць, а повернешся через три дні.

– Скоро ви познайомитеся з красивим офіцером-брюнетом і будете з ним щасливо жити, – каже ворожка молодиці.

– А як до цього поставиться мій чоловік?

– Візьму вас секретаркою, але вам потрібно знати, що у підлеглих ми перш за все цінуємо ініціативу.