Олексій Кононенко - Жіноча і чоловіча логіка. Анекдоти про жінок і чоловіків

– Чудово, пане директоре! Куди підемо сьогодні увечері?

– Клавко, ти вийшла заміж? А прізвище чоловікове взяла?

– Досить того, що я взяла його самого!

– Обов’язково купіть цю сукню! Це останній крик моди!

– Не можу… Боюсь, що це буде останній крик мого чоловіка.

– Щось я, жінко, сьогодні якийсь не такий!..

– Ага. Я теж помітила покращення.

– Який подарунок ти хотіла б отримати на десятиріччя нашого шлюбу: хутро чи поїздку в Грецію?

– Поїдемо в Грецію. Кажуть, там хутро дешевше…

– У нашому селі, люба, є лише один чоловік, якому дружина не зраджувала!

– Що ти кажеш? А хто це?

– Софіє, не буди в мені звіра!

– Ой боюсь я твого зайця!

– Що сталося, Клаво? Ти завжди клала в суп два куски м’яса, а сьогодні – один…

– О, вибач, любий, я забула його розрізати.

– Привіт, друзяко! А що це ти не в пивбар, а на автобусну зупинку? Кудись їдеш?

– Ні… Дружина просила ґудзиків назбирати.

– Моя дружина часто розмовляє сама із собою.

– Моя теж, але, бідолашна, навіть не підозрює про це – думає, що я її слухаю.

– Якщо тобі подобається його увага, то чому не виходиш за нього заміж?

– Бо мені подобається його увага!

– Жінко, уночі так гриміло!

– Чому ж ти мене не розбудив? Ти ж знаєш, що я не можу спати, коли гримить!

– Ми одного разу посварилися з чоловіком, а потім на згадку про примирення посадили яблуньку…

– Ото ми недогадливі з Іваном! До цього часу вже під хатою був би яблуневий садок!

– Від мене пішла дружина і не залишила ні копійки!

– У мене справи ще гірші: дружина теж нічого не залишила, але нікуди й не пішла…

– Кажуть, що сімейній парі, щоб попередити сварку, потрібно порахувати до десяти, перед тим, як заперечити одне одному.

– Так. Наші сусіди, наприклад, до цих пір впевнені, що ми цілими днями вчимо з дітьми математику.

– Ти задоволена своїм чоловіком?

– Так, звісно, але він такий пещений… Завжди, коли починає прати пелюшки, хоче, щоб я читала йому газети!

– Чому ти так поспішила вийти заміж? Траур по першому чоловікові ще не закінчився…

– Дякую, що сказала. Наступного разу буду уважніша.

– У чоловіків роки мчать значно швидше, ніж у жінок…

– Знаєш, я теж це помітив. Коли ми побралися з Надійкою, то були однолітками, а нині мені вже п’ятдесят, а їй учора стукнуло лише сорок…

– Може поговоримо?

– Що ти! Я так заморилася, давай краще потанцюємо.

– Ви любите геніального Брамса?

– Взагалі… Я його любила… Але ми були просто друзями.

– Скільки років ви заміжня?

– Взагалі, чи у даному випадку?

– Жінко, я помираю. Признайся хоч тепер: ти зраджувала чи була вірною мені?

– Ага… А якщо ти не помреш?

– Чому ви хочете розлучитися із своїм чоловіком?

– У мене більше не залишилося жодної зачіпки, щоб з ним лаятися.

– Викладіть причини, що призвели до розлучення.

– Мій чоловік веде подвійне життя, і жодне з них мене не задовольняє.

– Будьте ласкаві, скажіть, цей носоріг чоловічої чи жіночої статі?

– Вибачте, але до цих пір я вважав, що це може цікавити тільки іншого носорога…

– Ти знаєш, подруго, я читала, що страус дуже погано бачить, а його шлунок може переварювати все, що завгодно.

– Який був би ідеальний чоловік!

– На твоєму місці, Клаво, я б вийшла заміж за Петра. Він точно знає, чого хоче.

– Ні, краще вийду заміж за Панька. Він точно знає, чого хочу я.

– Якби ти мене попередила, що ти ще дівчина, я б хоч не так поспішав!

– Якби ти не так поспішав, я б хоч колготи зняла!

– Люба, що би ти зробила, якби була мужчиною?

– А ти?

– Дівчино, скільки годин?

– Одна година – п’ятдесят баксів.

– Я наче в раю… – шепоче під час танцю кавалер, пригортаючи до себе партнерку.

– А я – наче в автобусі… – крізь зуби відповідає краля.

– Так ти кажеш, що твоя сестра чекала на мій візит?

– Ну звісно! Вона пішла з дому буквально за п’ять хвилин до твого приходу.

– Чому ти вирішила, що у тебе склероз?

– Тому, що я завжди пам’ятаю, навіщо лягаю в ліжко, але тепер стала забувати, за скільки…

– Дівчата, вас підвезти?

– Ми не дівчата, нас вже підвозили.

– Пані! Дайте, будь ласка, мені свій телефон! – Може вам ще й телевізор подарувати?

– Красуне, ви не дасте мені інтерв’ю?

– Ой! Які слова гарні придумав! Дам!

– Ви заміжня?

– Ні, це я просто без косметики…

– Дівчино, ви заміжня?

– Цікаво! Ви хочете, щоб я була і дівчина, і заміжня?

– Жінко, сьогодні йдемо в гості!

– Постарайся не вдарити в олів’є лицем.