Олексій Кононенко - Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні

– Ти мене тільки торкни.

Помирає кум Петро на 90-му році життя. Кличе дітей.

– Діти, – каже, – дайте некролог до газети, що я помер від СНІДу…

– Ви що, тату, здуріли?!

– Ага! Точно знатиму, що по моїй смерті ніхто до жінки приставати не буде!

– Кумо! Що то буде? Я голку ковтнула!

– Не репетуй! Візьми другу…

– Куме, як ти думаєш, скільки років Надії?

– Якщо вірити їй, то вона молодша від свого сина…

Під час війни куми потрапили в полон. Кума Івана забрали на допит. З допиту приволокли в камеру побитого.

– Що випитували, куме?

– Військову таємницю…

– Не сказав?

– Я ж просив тебе, давай запишемо! А ти – запам’ятаємо, запам’ятаємо.

– Куме, чому ви після зустрічі з друзями додому попадаєте, а я – ні!

– А я норму знаю.

– Навчіть!

– Дуже просто. З самого початку я знаходжу очима в залі бридку жінку. Як тільки вона починає мені подобатися – все! Норма!

Лектор:

– Скільки відомо випадків, коли дружина йде від чоловіка, тому що він п’є!

Кум Іван:

– А ви знаєте точно, скільки треба випити для цього?

– Куме Іване, це правда, що кум Петро вчора упав у бочку з вином?

– Правда.

– І не захлинувся?

– Тю! Він тричі за закускою вилазив.

Пояснювальна записка кума Івана:

«Я виготовив три літри горілки і повіз пляшку на пробу куму Петру. В автобусі мене затримали, бо я не оплатив проїзд. При цьому у мене вилучили пляшку і справу передано в слідчі органи. Я визнаю свою вину і завжди буду купувати квиток».

Стоїть кум Іван на зупинці і тримається за ліхтар.

– Чому не їдеш? – запитує кум Петро.

– В автобус не пускають…

– А навіщо ж ти такий торшер великий купив?…

Кум Іван прийшов у бюро знахідок.

– Чи не повертали вам трилітрову банку горілки?

– На жаль, ні… Але принесли того, хто її знайшов.

– Як ти можеш пити оту гидоту? – запитує Марійка Івана.

– Отож, а ти кажеш, що я приємно відпочиваю…

Кум Петро на возі, який з горою повен вугілля, заїжджає в село і кричить:

– Люди, вугілля привіз!

Кобила повертає голову:

– А я тоді що робила?

– Де був? – накинулась на кума Петра дружина. – Я всю ніч очей не стулила.

– А ти думаєш, я спав?

– Куме, ви демократ?

– Ні, але випити можу завжди.

– Куме, як там в Англії?

– Ну й п’ють ті англійці!

Куми стоять під копицею сіна і п’ють. Мороз. Холодно. Кум Іван взяв і підпалив копицю. Коли це дивиться – від села люди біжать. Кум Петро киває на людей:

– Бачиш, куме, як підпалити – нікого немає, а погрітися – всі біжать.

Марійка йде з магазину з новою качалкою. Кум Іван:

– Геть з розуму з’їхала! В хаті ні крапельки горілки, а вона меблі купує!

– Куме, я чув по радіо, що французи провели дуже серйозні дослідження і визначили: від алкоголю страждає кожний другий француз.

– А ми тут при чім, куме? Ми – українці.

– Куме Петре, коли я був холостяком, дуже боявся подружнього життя!

– А нині, куме?

– Нині переконався, що недаремно боявся!

Кум Іван чує стукіт у двері. Відчиняє. П’яний кум Петро без слів падає на поріг.

– Ну, можна випити літр, два, п’ять… Але навіщо було, куме, напиватися, як свиня?!

Кум Іван написав у заповіті, щоб його поховали зі своїм авто.

– Навіщо це тобі? – дивується кум Петро.

– Ще не було ями, з якої я не вискакував на своїх «Жигулях».

Зустрілися дві куми на базарі, давно не бачились.

– Ой, кумо, розкажу тобі зараз анекдот, сміятися будеш – груди відпадуть!

– Ой, кумо, тобі цей анекдот мабуть давно розказали.

– Востаннє запитую, куме, коли повернеш мені борг?

– Слава Богу, куме, що ви запитуєте мене про це востаннє…

Кум Петро ставить диск і каже:

– Галю, ти дивишся цей фільм, а я виконую шлюбний обов’язок.

– Я не можу дивитися цей фільм, я бачила його десятки разів, від нього мене нудить!

– Мила, ми повинні бути в однаковій ситуації.

– Куме, чому ви крадете сіно вдень?

– Ой, куме, я темряви боюся.

– Куме, як добре холостякувати! Живу, як хочу. Сам собі господар. Перу, прасую…

– А хіба погано мені, одруженому? Прийду додому – дружина мене зустрічає, цілує, до столу кличе, обід подає. Я сиджу, їм, а вона щебече, щебече… зараза!

Кум Іван:

– Дівчата, можна я посиджу з вами поруч, я такий самотній…

– Іди геть, негіднику, це жіночий туалет!

– Ой, кумо, мені рано заводити дітей!

– Чому?

– Я морально не готова купувати кіндер-сюрприз і віддавати його комусь.