Олексій Кононенко - Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні

– Куме, ви забули, як грати в шахи? Так ходити не можна. Я заберу у вас короля.

– Ну то й що? Я проголошу республіку і буду грати далі.

– Куди, куме, зібрався?

– Нема в житті щастя! Іду топитися.

– Ти що, здурів?! У новому костюмі!

– Кумо, оце була на пляжі…

– Ну?

– Виявляється, вагітних чоловіків більше, ніж вагітних жінок!

– Куме, я не розказував, яка біда сталася з моєю мамою в Калуші?

– Куме, ви ж казали, що народилися в Трускавці…

Кум Петро працював у цеху дитячих візочків. Кожного дня кум Петро приносив з цеху одну деталь. До кінця місяця приніс повний комплект. Запросив кума Івана. Посиділи. Випили. Зібрали. Вийшов кулемет.

На мосту натовп. Під мостом хтось тоне. Усі хвилюються, кричать. Але ніхто не спішить на допомогу. Раптом з мосту прямо в одязі стрибає кум Іван. Пірнає, випливає. За нього чіпляється той, хто тоне. Вони ледве допливають до берега. Натовп оточив їх обох. Усі радіють. До кума Івана пробирається кум Петро:

– Куме, ви – герой! Як ви ризикували життям!..

– Герой? Хотів би я бачити ту наволоч, яка мене з мосту штовхнула!..

– Куме, дайте закурити…

– А що це ви, куме, у всіх цигарки стріляєте?

– А що ж, мені цілий день за одним ходити?!

Добре випили куми на весіллі. Пора додому. Один ледве йде, а другий рачкує поруч нього.

– Куме, – каже той, що йде, – ви мене поважаєте?

– Куме, – ледве підводить голову товариш, – я вами горджуся…

Суддя до кума Івана:

– Пане Іване, ваша дружина стверджує, що ви тримаєте тещу в постійному страхові?!

Кум Іван:

– Але…

Суддя пошепки:

– Добре, добре… Лише скажіть, як чоловік чоловікові, як вам це вдається?

– Кумо, як ви думаєте, лікування в цьому санаторії комусь іде на користь?

– А що ви, кумо, не бачите, як прекрасно виглядає персонал?…

– Куме, – торкає кум Іван кума Петра в корчмі, – ти вже три роки холостякуєш!

– Та я, куме, за три роки в нашій корчмі жодної порядної жінки не побачив…

Зайшли куми в магазин, купили по коробці цигарок. На вулиці кум Петро каже:

– Куме Іване, дайте закурити.

– Так ви ж маєте!

– Та, розумієте, розкривати не хочеться…

Кум Іван дав кумові цигарку, сам закурює. Кум Петро ховає цигарку за вухо та й знову до кума Івана:

– Куме, залишите покурити…

– Куме, як ваш новий начальник?

– Та так, нічого собі…

– А наш, куме, усе – собі!

– Куме, а ви знаєте, що шуруп, забитий молотком, тримається міцніше, ніж цвях, закручений викруткою?!

Кум Іван запитує сина:

– Курив?

– Ні, тату, стояв там, де курили…

– Ага! А ще сидів там, де пили!..

– Кумо! Рік не бачилися! Як живеш?

– Та нічого… Навіть за дровами не треба ходити, самі за мною літають…

Були куми на заробітках за кордоном. Запросили їх у гості. Кум Іван приходить у костюмі, а кум Петро у джинсах і футболці.

– Що це ти, куме? – дивується кум Іван.

– Село ти, куме! Не бачиш – написано: «Ноу смокінг».

– Куме, це у вас картопля на посадку?

– Ні, куме, на зліт…

Чоловік із дружиною на гостинах. Дружина:

– Іване, тобі досить, пора додому.

– Кумо, я тверезий, прекрасно все контролюю.

– Я не кума, я твоя жінка!

– Куме, дайте закурити.

– Нате…Тільки щось ви, куме, кашляєте…

– Та весь час різні сигарети курю…

– Куме, ви задоволені своїми бджілками?

– Дуже задоволений! Меду ще не скачав, але вони вже покусали всіх моїх сусідів!

– Тату, дайте нам з Оксаною машину на вечір, – просить Іванко.

– Там немає бензину, – вдоволено відповідає кум Петро синові.

– А нам і не треба!

Пішли куми на полювання. Вийшли прямо на ведмедя. Той за ними погнався. Куми – на дерево. Кум Петро рушницю загубив, а ведмідь якраз за ним і поліз.

– Стріляйте, куме Іване! – кричить кум Петро.

– Не кричіть, куме! Я – снайпер! Зараз поцілю в ліве яйце.

Бах! Ведмідь заревів і лізе далі.

– Ой, куме Іване, стріляйте ще!

– А зараз, куме, поцілю в праве яйце…

Бах! Ведмідь реве страшно, але лізе вище.

– Куме! Рятуйте! – аж піниться кум Петро.

– Тепер я тому ведмедю в пуцьку поцілю!

– Ой, куме, стріляйте в голову, нутром чую – не за тим він лізе!..

Зустрілися дві куми. Кума каже:

– Кумо, я ніяк не можу зрозуміти, за що мене чоловік постійно б’є. Вдома все поперу, попрасую, їсти наварю, в хаті завжди прибрано, діти – відмінники.

– А може ти, кумо, підгулюєш?

– Ну, хіба що тільки за це…

Зустрілися два куми у шинку. Шинкарка їх обслуговує, заграє з ними. Один з кумів домовився провести з шинкаркою ніч. Наступного дня інший кум запитує: