sashkoshe - Український народний гумор

— Куме, ви вмієте друкувати на друкарській машинці?

— Умію.

— А скількома пальцями друкуєте?

— Усіма.

— А я тільки десятьма.

Засідання уряду. Міністр до міністра:

— Куме, перестаньте, врешті-решт, брехати народу!

— Це ви, куме, перестаньте!

— Ви перші перестаньте!..

— Ой, кумо, усі чоловіки — брехуни!

— Чому це?

— Скільки їх клялося мені в коханні, а одружився зі мною тільки один.

— Жінко! — кричить Петро до дружини, яка порається на кухні. — Сьогодні неділя, подивись, яка погода чудова, а у тебе то кухня, то прибирання... Куме, а ви вмієте грати на скрипці? Може і вмію. Не пробував.

— Та знаєш, скільки роботи за тиждень назбиралося!

— Я й кажу, що відпочивати треба. Вийшла б, свіжим повітрям подихала, а заодно і машину помила б!

Пізня осінь. Чоловік, босий, у подертих штанях, заходить у гастроном, купує пляшку горілки. З черги:

— Куме, ви би собі краще черевики купили!

— Здоров’я важливіше!

Дві куми в черзі у магазині. Одна:

— Ой Боже, Боже!

— Що ви, кумо, ойкаєте?! Думаєте мій не п’є?

— Куме, у мене на базарі гроші вкрали!

— А де ж ви їх тримали?

— В бюстгальтері.

— А як той чоловік засунув руку в бюстгальтер, ви не відчули?

— Куме! Я ж думала, що він з добрими намірами!

Кум вирішив допомогти кумові, який сидів у в’язниці. Приходить на прийом до начальника.

— Тут у в’язниці сидить мій кум Петро Перекиньтеща... Він такий слабий... Може би ви йому яку легшу роботу дали.

— Та яку вже легшу! Він у нас конверти клеїть!

— То вдень. Він мені казав, що по ночах якийсь тунель риють.

— Куме, а що це у вас за синець під оком?

— Та це у мене вчора була чоловіча розмова.

— З ким?

— З дружиною.

— Учора, кумо, вилітає з мого курника ваш півень і кукурікає: «Я помилився, я помилився!». А мої кури вслід за ним квокчуть: «То нічого, то нічого!»

— Кумо! У мене диво дивне, вісімнадцять курочок — і жодного яйця!

— Хіба то диво? У мене жодної курки — і щодня вісімнадцять яєць. Ото диво!

— Куме, чому тебе не взяли в морфлот?

— Неуважний був.

— А нині де працюєш?

— В аптеці.

Кум гостює у куми. Кума:

— Куме, на скільки шматків торт порізати, на вісім чи на чотири?

— Ріжте на чотири, бо вісім не з’їм.

Куме, щось мені спина болить.

— То нирки.

— А звідки знаєш? Ти хіба лікар?

— Ні, куме, міліціонер.

Чоловік несподівано приходить на обід додому, а жінка роздягнена в ліжку лежить.

— Ти чому це серед білого дня гола в ліжку?

— Якби ти знав, чоловіче, яка я слаба!

— Ну як ти слаба, то я вже на роботу не піду, — знімає піджак і несе в шафу.

— Ой, чоловіче, не відкривай шафу, бо там страх! — злякано шепоче жінка.

— Який страх?

Відкриває шафу — а там кум.

— Куме, ти маєш совість?!

Моя жінка така слаба, а ти її ще лякаєш!

Сваряться Петро і Наталка.

— Я віддала тобі найкращі роки свого життя!

— То що, залишились найгірші?

У в’язниці два куми.

— Куме, чому до вас ніхто не приходить? У вас що, родичів немає?

— Чому немає? Є, але вони всі тут.

— Куме! Ви маєте розум — дати оголошення в газеті, що заплатите тому, хто знайде улюблену кішку вашої тещі, аж тисячу доларів?!

— Не переживайте, куме! Я минулого вівторка ту кішку власноруч ­утопив!

— Але ж і роззява кум Степан!

— Чому?

— Тільки продав теличку — враз гроші вкрали!

— А ти як торгував?

— Добре торгував! Бичка вранці ще продав, а гроші вкрали аж увечері.

Їдуть куми на ярмарок кавуни продавати. В одного кавуни темні, зелені, а в другого світлі, смугасті. Кожен свої кавуни хвалить. Аж на повороті вози зчепилися, нахилилися, перекинулися, кавуни покотилися і в річку — хлюп, хлюп, хлюп!

— Дивись куме, мої кавуни таки кращі! Мій темний твого світлого обігнав і першим у річку шубовснув!

Кум жаліється кумові:

— Уявляєте, куме, суд присудив мені штраф тисячу гривень за те, що я свого сусіда назвав свинею. Минулого разу за це мені дали штраф п’ятсот гривень...

— А що ж ти хочеш, куме, свинина он як подорожчала.

— Куме, чи є правда на світі!? Я пережив дві війни, дві автомобільні аварії, одну авіаційну катастрофу, два невдалих шлюби, три описи майна за борги, банкрутство, відсидів п’ять років у в’язниці, а вчора приходить мій внук і каже: «Ти, діду, нічого в житті не розумієш».