Старша Едда. Епос

21
Війну пам'ятає,
першу на світі,
Ґулльвейґ тоді
списами кололи,
і в залі Високих
спалили її,
тричі палили
тричі народжену,
довго палили;
вона й досі живе.

22
Хейд її звали,
як входила в хату,
відьма-віщунка,
мудра із посохом;
чари творила, як тільки могла,
чари на розпач,
радість робила
злостивим жінкам.

23
Зійшлися владики
на долі престоли,
священні боги всі,
і радились разом,
що мають аси
взяти за викуп,
чи мусять боги
про викуп забути.

24
Одін пожбурив
списа у військо,
війну розпочавши так
першу на світі;
знесли огорожу
твердині асів,
потиснули ворога вани
на полі борні [18] У строфах 21-24 йдеться про війну між двома племенами богів — асами та ванами. Ґулльвейґ — золотоволоса красуня, що уособлює жагу до золота, яку вани підіслали до асів, щоби посіяти розбрат. Хейд — інше її ім'я, що означає «ясна, яскрава, блискуча». Одін тричі намагався позбутися її (колов списом і спалював тіло), та вона жива і досі. Зрештою аси та вани уклали мир і обмінялися заручниками. .

25
Зійшлися владики
на долі престоли,
священні боги всі,
і радились разом,
хто небо згубити
зволив підступно,
чи тролям віддати
Ода дружину?

26
Тор в бій поринув,
сповнений гніву,
навряд чи всидів би —
такий був завзятий.
Вірні присяги,
землею та морем,
дужі боги
слово зламали.

27
Знає вона про Хеймдалля,
що слух його [19] Слух Хеймдалля — імовірно, йдеться про ріг «Ґьяллархорн» («Гучний ріг»), у який Хеймдалль має засурмити, коли почнеться кінець світу. сховано
під древом святим,
високим до неба;
бачить вона,
як падають води
з застави Вальфадра [20] Застава Вальфадра (Батька Полеглих, себто Одіна) — око Одіна, що він його заставив Мімірові як платню за ковток з джерела мудрости. .
Чи знаю достатньо?

28
Якось до неї
ас завітав
старий і суворий
і в очі поглянув.
«Що в мене спитаєш?
Як мене випробуєш?
Все, Одіне, знаю,
де око твоє:
попід прегарним
джерельцем Міміра.
П'є мед Мімір
кожного ранку
з застави Вальфадра.
Чи знаю достатньо?»

29
Батько Військ дарував
їй персні й намиста,
отримав натомість
пророцтва і чари,
линув погляд її
світом широким.

30
Зріла валькірій [21] Валькірії (valkyrjur) — дослівно «Ті, що обирають полеглих», богині долі (норни), що супроводжують убитих до Вальхалли, язичницького раю для героїв.
вона всюдисущих,
ладних рушати
до ґотів народу [22] Ґоти — великий східногерманський племінний союз, у поезії також: воїни. Отже, валькірії вирушають на поле битви. ;
Скульд щит тримає,
друга з них — Скьоґуль,
Ґунн, Хільд, Гьондуль
і Ґейрскьоґуль.
Нині всі названі
норни Володаря,
ладні рушати
полем валькірії.

31
Бачила Бальдра [23] Бальдр — син Одіна, бог світла, радости й весни. Фріґґ, матір Бальдра, так любила своє чадо, що взяла присягу з кожної істоти на світі, включно з тваринами, рослинами і металами, що ніхто не завдасть йому шкоди. Не спитала лише омелу, бо та тоді була ще надто мала, щоб відповідати за свої слова. Локі дізнався проте і вклав пагін омели в руку сліпого Хьода, брата Бальдра. Боги саме бавилися, жбурляючи в Бальдра каміння і списи та радіючи, що ніщо йому не шкодить. Хьод жбурнув пагін омели і вбив Бальдра (імовірно — отрутою, яку містить омела). Згодом аси відплатили Локі за це (строфи 34 і 35). :
скривавлений муж,
Одіна чадо,
злу долю спіткав;
стояв, тонкий станом,
високий, на полі,
стрункий і прегарний
пагін омели.

32
Зробив йому рану
той пагін чудовий,
скорботи політ,
Хьод його кинув.
Бальдрів брат був
народжений рано,
став Одіна син,
ніч проживши, бійцем.

33
Він рук не омив,
не чесав і волосся,
доки Бальдра кривдник
не ліг у багаття;
плакала Фріґґ
у Фенсалірі
над горем Вальхалли.
Чи знаю достатньо?

34
Сплів тоді Валі
пута жорстокі,
міцно тримали
тенета з кишок.

35
Бранець лежав
під Хвералундом,
схожий лицем
на підлого Локі.
Там сидить Сіґюн,
за мужем своїм
затьмарена горем.
Чи знаю достатньо?

36
Зі сходу біжить
отруйна ріка
з ножами й мечами,
Слід [24] Слід (Sliðr) — «лютий, жорстокий». її звуть.