Олексій Кононенко - Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану

У деяких міфах пері мають зв'язок з водною стихією, існує навіть їхня особлива різновидність – водяні пері (у міфології туркменів – сув-перісі, узбеків – су пярісі, азербайджанців – су пярісі і т. д.), які мають характер «господинь води». У Поволжі пері зазвичай зближаються з девами і об'єднуються з ними в єдиний образ (духи дію періє), інколи виступають і як самостійні персонажі (башкирські духи – господарі вітрів пярі).

«Пері – це красуні з довгим волоссям, інколи і з крилами; вони одягнені в численні шовкові сукні (інколи до 40); пері вкриваються шовковими ватяними ковдрами (теж 40), і кожна ковдра зачиняється на замок. Інколи пері зображуються просто як гарні дівчата, які знаходяться в полоні у девів і не володіють ніякими чародійними властивостями, окрім своєї краси. У деяких казках пері, хоч і бранки могутніх девів, але самі є повелительками девів слабших, і ті їм підкоряються. Нарешті, в третіх казках пері живуть у власному царстві, могутньою царицею якого є одна з них. Вхід до цього царства суворо охороняється чи самими пері чи девами.

Цікава та обставина, що пері-цариця інколи оголошує, що вийде заміж тільки за того, хто здолає її у поєдинку. Цей мотив зустрічається в казках інших народів Сходу й у європейському епосі раннього середньовіччя. На Сході цей мотив знаходить обгрунтування як у дійсних історичних фактах, так і в літературних творах. Марко Поло пише в своїх «Мандрах» про монгольську царівну Аншарм, яка мала велику фізичну силу і воїнську доблесть. Вона з дозволу батька оголосила, що вийде заміж лиш за того витязя, який переможе її у поєдинку. Багато знатних юнаків з'їжджалися до двору її батька, та марно. Про цю дівчину, тільки називаючи її іншим іменем, писав і іранський історик Рашід-ад-Дін. Приблизно схожа оповідь, але вже літературна, є в «Шахнаме»: «Зораб б'ється з Гордаферід, дочкою Годжахема, про яку мовиться, як про удатну наїзницю, підступну і горду, знамениту своїми воїнськими подвигами». Та як би не зображувалися пері – чи простими дівчатами чи могутніми царицями – все одно герой з однією з них одружується сам, інших роздає в дружини своїм братам чи помічникам, і пері завжди потрапляють у залежність від чоловіка-героя».

Текінка

«Пророки, згадувані в Корані, а також традиційні образи історичних персон, популярних в арабському фольклорі і пов'язаних з розповсюдженням ісламу, служили основою для появи культу святих, назв місцевості і переказів про «пірів»-покровителів».

Піри (перс, в однині пір, «старець»). У міфологіях тюркомовних народів Малої і Середньої Азії покровителі різних занять (робіт). Уявлення про покровителів професій беруть витоки в доісламських традиціях, найбільший розвиток отримали в міфології турків. Із затвердженням ісламу роль пірів перебрали персонажі мусульманської міфології: Нух у Середній Азії шанувався як покровитель теслярів; Дауд – як покровитель ремесел, пов'язаних з обробкою металу; Фатіма (Бібі Патма у туркменів, Бібі Фатіма у узбеків і таджиків, Батма Зуура у киргизів) – як покровителька жіночих занять; Дюльдюль (Дюль-дюль-ата) – обожнюваний кінь Алі – як покровитель конярства у туркменів і т. п. Деякі піри за походженням – місцеві доісламські божества: Амбар-она, Бобо-Дехкон, Коркут, Аймуш (покровитель вівчарства у карачаївців), Зенгі-баба (покровитель великої рогатої худоби у народів Середньої Азії), Жилкиші-ата (покровитель конярства у казахів) і т. д. Деякі давні божества-покровителі були замінені мусульманськими персонажами, що взяли їхні функції. Приміром, функції шанованого в Середній Азії божества – покровителя вівчарства (Чопан-ата у узбеків, Шопан-ата у казахів, Чолпон-ата у киргизів) у туркменській міфології перейшли до Муси. Один і той самий персонаж мусульманської міфології у різних народів може виступати піром різних професій: так, Увейс Карані в Середній Азії шанувався як покровитель розведення верблюдів (Вейс-баба, Вейсель-кара у туркменів, Ваіс-бобо, Султан-бобо у узбеків, Ойсул-ата у киргизів, Ойсил-ата чи Ойсил-кара у казахів), а в Туреччині – як покровитель шорників і майстрів, які виготовляють бідони. Популярними пірами є також Буркут-баба, Ашікайдин, Кам-бар, Мір-Хайдар – (Хайдар-баба) – господар вітру у туркменів, деяких груп казахів і узбеків, Жалангаш-ата – господар вітру у деяких груп казахів. Наілодж-бобо (Наладж-баба) – покровитель чигирних робіт у узбеків і туркменів Хорезмської оази, Чекчек-ата – покровитель розведення кіз у киргизів.