Плавт: Скарб

Мегадор

Сам у літах – чи ж розумно дружину брати середніх літ? І раптом трапиться у них дитина: Хіба уникнути їй прізвиська “мізинка”? А зараз з тебе я тягар зніму, щоб легше стало. Богам завдячуючи, праці предків, я цілком багатий, Навіщо мені пиха, без ліку клієнтів, пишне придане, Крик, примхи, накази, пурпур, слонова кістка На візках, вбрання жіноче – то що мені в них? Витрати ці роблять усіх чоловіків невільниками.

Евномія

170 Ну скажи, кого ти хочеш узяти заміж?

Мегадор

Скажу зараз.

Ти знаєш старого Евкліона? Наш сусід, бідняк.

Евномія

Авжеж, знаю. Він непоганий чоловік.

Мегадор

Я дочку його,

Дівчину, хочу посватати. Ні, не заперечуй, сестро.

Бідна, я знаю, скажеш: бідна, але до вподоби.

Евномія

Що ж, хай щастить.

Мегадор

Я сподіваюся.

Евномія

Чого ще?

Мегадор

Прощавай.

Антична література. Греція. Рим

Евномія

Прощавай (Іде.)

Мегадор

Побачусь з Евкліоном, якщо він тільки вдома. Ось і він: вертається додому звідкись.

Евкліон, Мегадор. Евкліон

Серцем чув, що намарне йду я з дому.

Так не хотів! Прийшов я –з курії нікого,

180 Немає старшини і грошей не дають.

Ну, мерщій, мерщій додому. Сам отут, а душа вся вдома.

Мегадор

Евкліоне, тобі привіт мій, щасливий будь завжди, здоровий.

Евкліон

Добридень, Мегадоре.

Мегадор

Ну, що ти, як справи, здоров’я як?

Евкліон (убік )

Не випадково, що багатий так тулиться до бідного.

Золото моє учув, от і підлещується.

Мегадор

Чи здоровий ти?

Евкліон

Нівроку, тільки от із грошима...

Мегадор

Е, та що там!

Був би тільки дух спокійний, а на життя вистачить.

Евкліон (убік )

Ясно, це стара розтеревенила про золото.

От повернуся, геть язика вкорочу! Очі їй виколю!

Мегадор

190 Що ти там собі шепотиш?

Евкліон

Усе на бідність скаржуся.

Дочка на виданні: як заміж видати без посагу?

Де взяти нареченого?

Мегадор

Мовчи вже, Евкліоне, будь бадьорішим!

Допоможу тобі з приданим. Чого не вистачає? Викладай.

Евкліон (убік )

Своє має на оці, обіцяючи: пащеку роззявив на золото!

Показує хліб однією рукою, камінь у нього в іншій.

Віри немає, коли багатий надто ласкавий до бідного,

Руку дружньо тисне і відразу вчинить капость.

Поліпів цих я знаю: ледве торкнуться – не відчепиш потім.

Мегадор

Евкліоне, хвилину уваги. Коротенько сказати тобі

200 Я хочу про нашу справу спільну.

Евкліон (убік )

Ой, лишенько!

Золото поцупили з хати, і тепер він, знаю я,

Зі мною розділити його хоче. Ні, додому – гляну!

Мегадор

Ти куди?

Евкліон

Я зараз повернуся. Удома мені треба на дещо глянути. (Іде)

Мегадор

Упевнений, лишень скажу йому про сватання своє До його дочки, він вирішить, що це знущання. Зроду не стрічав таких скупих, як він, від бідності. Евкліон (повертається) Ціле, слава богу: якщо не гине, цілісіньке те. Підходячи, так боявся: просто перехопило дух! Мегадоре, я тут. У чому справа?

Мегадор

Я дуже вдячний.

210 Не погребуй дати відповідь мені, як щось тебе запитаю.

Евкліон

Що ти запитаєш? Інколи відповідати бажання немає.

Мегадор

Ось що. Як ти думаєш, рід гарний мій?

Евкліон

Так, гарний.

Мегадор

Слава не погана?

Евкліон

Анітрохи.

Мегадор

А вчинки?

Евкліон

Чесні.

Мегадор

Знаєш роки мої?

Евкліон

Немалі, так само, як і грошики.

Мегадор

Так само для мене ти бездоганним завжди був Громадянином, як і нині. Евкліон (убік ) Чує запах золота! (Мегадору. ) У чому ж річ?

Мегадор

Якщо так один на одного дивимося ми,

То тобі й мені на щастя і на щастя дочки,

За мене її ти віддай. Відповідай: нехай буде так!

Евкліон

220 Ай, ай, Мегадоре. Так чинити негідно тобі.

Перед тобою бідняк безневинний: що ж ти смієшся отак?

Ні словами, ні ділами я не заслужив того.

Мегадор

Не сміюся я, і глузувати з тебе причини немає.

Евкліон

Так навіщо тоді до моєї ти сватаєшся дочки?

Мегадор

Становище поліпшу ваше я, а ви – моє.

Евкліон

Ось що мені на думку спадає. Людина багата ти

І впливова, так само як я – з бідняків бідняк.

Ще й дочку за тебе віддам (у мене з’явилася думка):

Ти – наче бик, а я – наче ослик. Чи нас запрягати вдвох?

230 Вантажу не знести мені нарівні, ослик у бруд упав, лежить:

Бик не обернеться, неначе ослика на світі немає.

Ти мені станеш недругом, і свої усі піднімуть на сміх.

Стійла немає ні там, ні тут мені, якщо так розлад піде.