Плавт - Скарб

Антична література. Греція. Рим

От лишенько! Чи й справді зовсім розум втратив:

Так мене з дому гонить він щодня

70 Разів із десять. Яке, ніяк я не второпаю,

Найшло на чоловіка божевілля!

Всю ніч не спить, а день прийде –

То, як кульгавий швець, сидить у домі.

І от ще: як приховати безчестя дочки хазяйської

(вже час її пологів наближається)?

Не знаю! Лишається мені одне тепер,

Я думаю, – на шию зашморга міцного.

І витягнусь, як довжелезна буква “і”.

Евкліон, Стафіла. Евкліон

Тепер душа спокійна і піти я можу. У домі, бачив все всередині цілісіньке. Вернися-бо, і стережи все вдома.

Стафіла

Ще б пак!

80 Мені сторожувати? А що, хіба будинок хтось поцупить?

Злодіям у нас поживи нема ніякої, –

В будинку порожнеча, все вкрите павутинням.

Евкліон

То може, щоб тобі вгодити, відьмо, Юпітер мав мене зробити владарем – Філіппом або Дарієм? Хочу, щоб ти Мені цю павутину вартувала. Так, я бідняк! Терплю! На те є воля божа! Заходь, замкни там двері. Я зараз повернуся. 90 З чужими обережно, нікого не пускати. Прийдуть за вогником – згаси негайно, Щоб не було причин чіплятися до тебе. Знайду вогонь – тоді вже згаснеш ти. Води попросять – ти скажи: нема води. Сусіди завжди канючать: то посуд їм,

То ножика, сокиру, товкачку й ступку, – Скажи, що злодії покрали все. Ну, словом, хто б там не був, без мене не смій Пускати! Запам’ятай собі: нікого не пускати, 100 Хоча б сама Фортуна нас відвідала.

Стафіла

Напевно, їй самій не дуже хочеться

До нас потрапити; хоча і поблизу була,

Проте до нашого будинку так і не наблизилась.

Евкліон

Мовчи! Іди!

Стафіла

Мовчу. Іду.

Евкліон

Замкни міцно

Двері подвійним засувом. Я зараз повернуся.

Стафіла іде.

Змучився. Піти мені потрібно з дому!

Ой, як іти не хочеться, та справа є.

Сказав нам старшина із курії,

Що гроші роздавати будуть. Якщо

За ними не явлюся, всі запідозрять,

110 Що золото сховав в будинку я:

Чи ж то можливо, щоби бідняк

Подачку, хоч і грошову, зневажив?

Хоч як старанно від усіх ховаю я,

Проте, здається, що усім відомо: усі мене

Вітають люб’язніше, ніж дотепер!

Підходять, зупиняють, руки потискають,

Розпитують, як справи, здоров’я як.

Піду, куди задумав я. А там – додому,

Мерщій назад, при першій же можливості.

(Іде.)

Евномія, Мегадор. Евномія

120 Чи віриш, брате, слова ці йдуть

Від серця чистого, лиш для твоєї користі;

Все інше для рідної сестри неприпустиме.

Нас, жінок, не люблять, ніде правди діти,

Вважають балакучими – і не дарма,

Є навіть приказка: серед жінок німої

Ще не зустрічалось зроду віку.

Та все ж, брате, пам’ятай одне:

Тобі я рідна так, як рідний ти мені,

130 Тому про справу слід подумати,

Порадою взаємно обмінятися.

Не треба критись, не треба страшитися

І душу відкрити в обопільній бесіді.

Тебе покликала сюди таємно –

Про сімейну твою справу перемовити.

Антична література. Греція. Рим

Мегадор

Краща з жінок, дай мені руку.

Евномія

Хто? Де краща?

Мегадор

Ти.

Евномія

Я?

Мегадор

Ні – то ні.

Евномія

Але правду говорити слід.

140 Не знайдеш, брате, кращої ніде ти, одна одної гірша.

Мегадор

Я з тобою в цьому згідний, заперечувать не варто.

Евномія

Вислухай мене, прошу я.

Мегадор

Слухаю. До твоїх послуг.

Евномія

Я прийшла тобі пораду дати, Оскільки справа для тебе важлива.

Мегадор

На тебе це дуже схоже.

Евномія

Добре, щоб так склалося.

Мегадор

То що ж то, сестро, за справа?

Евномія

Благо вічне, брате,

Для тебе хай настане у нащадках.

Мегадор

Так здійсниться!

Евномія

Хочу, щоб ти узяв собі дружину.

Мегадор

150 Ой, убила!

Евномія

Але чим?

Мегадор

Вибиваєш мені мозок

Ти, сестро: не слова це, каменюки.

Евномія

Та ж послухай, візьми пораду сестри до уваги.

Мегадор

Нема бажання.

Тіт Макцій (Макк) Плавт

Евномія

Тобі ж на користь.

Мегадор

Я скоріш погоджусь вмерти, ніж оженюся.

Утім, якщо таку запропонуєш,

Щоб прийшла завтра, а післязавтра її

У двері винесли, я згодний.

От за цієї умови готуй весілля.

Евномія

Пораяти тобі я можу жінку з приданим, Але підтоптану, середніх вже вона років. 160 Засватати тебе я можу, якщо ти згодний.

Мегадор

Дозволь тебе спитати.

Евномія

Запитуй, прошу.