Джеремі Стронґ - Гармидер у школі

Ось вона - ця остання крапля. Місіс

Донован була дуже важливим шкільним

інспектором, і завтра після обіду вона зби-

71

ралася відвідати Далендонську початкову

школу. Це мало б означати кінець усьому.

Місіс Донован тільки гляне на міс Гарми-

дер - і закриє всю школу. Його звільнять,

викинуть на вулицю - і це після десяти

років бездоганного директорського стажу.

Він безцільно зайшов до кабінету місіс

Штурх.

- Місіс Штурх, здається, міс Гармидер

сьогодні тут?

- А хіба ви не чули сирени, містере

Шрапнель?

- Так, так, хоч я дуже намагався не

чути. Я припускаю, що від містера Дейвіда

нема ніяких звісток? Завтра його не буде?

- Боюся, що ні. Лікар сказав, що він

не зможе вийти на роботу ще принаймні

зо два тижні.

Містер Шрапнель пригнічено кивнув.

- Два тижні, - пробурмотів він. - Гар-

мидер ще два тижні.

- Щось сталося, містере Шрапнель? -

поцікавилася місіс Штурх.

- Та ні, абсолютно нічого не сталося.

Просто завтра після обіду до нас прийде

місіс Донован, от і все.

72

- Чи вона, бува, не інспектор?

- Так, вона інспектор. Інспектор, місіс

Штурх, але прошу, хай це вас не турбує. Я

можу піти додому, засунути голову в духов-

ку і покінчити з усім цим раз і назавжди.

Він розвернувся і поплентався назад до

свого столу.

Місіс Штурх з цікавістю спостерігала

за ним.

У третьому класі міс Гармидер саме по-

ставила на свій стіл стару бляшанку з-під

печива.

- А що там? - запитав клас, прекрасно

знаючи, що там може бути що завгодно,

крім печива. Бо міс Гармидер могла носити

печиво в кишенях піджака або на дні рюк-

зака, але в жодному разі не в такому баналь-

ному місці, як бляшанка з-під печива.

- Це миші, - пояснила класу міс Гарми-

дер. - Розумієте, мій кіт дуже ледачий -

його звуть Диван, бо він весь день спить, -

і не ловить мишей. Але якось я почула, що

в мене в кухні шкребуться миші, й поста-

вила кілька пасток.

- Фу, але там же не мертві миші, прав-

да? - буркнула Сара.

73

- Ні, я поставила такі пастки, які лов-

лять мишей живими, щоб їх можна було

потім випустити на волю - десь на природі.

Пастки стояли чотири ночі, а коли я пере-

вірила їх сьогодні зранку, то знайшла в них

двох мишок, їх я і принесла сюди, щоби

показати вам. Стюарте, здається, я бачила

в коридорі біля умивальника стару клітку

для хом'яка. Піди подивися, чи вона там є.

Стюарт вийшов - і через хвилину повер-

нувся з досить-таки іржавою кліткою. Все-

редині в ній залишалося маленьке бігове

74

колесо. Міс Гармидер відкинула кришку

клітки і взяла бляшанку з-під печива.

- Це досить непроста річ, - попереди-

ла вона. - Миші дуже збуджені, тому зали-

шається сподіватися, що вони не виско-

чать. Не хотілося б, аби вони шастали по

всьому класу.

Вона почала піднімати кришку бляшан-

ки, водночас тримаючи її над кліткою. Да-

лі вона струснула бляшанкою, і дві мишки

зісковзнули в клітку. Стюарт моментально

закрив кришку і зробив крок назад.

- Добра робота! Тепер вони будуть у без-

пеці.

- Ой, які вони гарненькі, - прошепотів

хтось із хлопчиків.

- Дивіться на її ніс, - сказав Марк. -

Вона нюхає. І морщить носа.

- Це того, що від тебе тхне, - пробурча-

ла Келлі.

- Я й не знала, що вони такі маленькі, -

пробурмотіла Джекі.

Одна з мишок вискочила на колесо, яке

почало зі скрипом обертатися. Мишка наля-

кано зіскочила, так ніби колесо її вкусило.

Тоді вона повернулася, старанно обнюхала

75

колесо і спробувала ще раз. Діти зачаровано

спостерігали. Міс Гармидер зняла клітку зі

свого столу.

- Я поставлю її отут на поличку, щоб

вам усім було добре... Ой, ні! Ой-ой!

Ручка обірвалася, і клітка впала на

підлогу. Дверцята від удару відчинилися,

і миші опинилися на волі. Вони прожогом

чкурнули з клітки. Половина класу тут же

кинулася за ними, а друга половина пови-

скакувала на парти і розверещалася:

- Вони повтікали! Вони повтікали!

- Нічого страшного, не хвилюйте-

ся! - вигукнула міс Гармидер. - Зараз

ми їх зловимо. Де вони? Сюди, Керрі!

Ось вони! За ними, Емі, хутчій!

Миші шмигали по всьому класу,

різко повертаючи вбік, як тільки до

них наближався хтось із учнів. Одна