Джеремі Стронґ - Гармидер у школі

одним діти виявляли, що робиться з їхнім

пирогом. Кімната наповнилася сильним за-

пахом бродіння. На жаль, дріжджі не пере-

стали бродити, досягнувши верху мисок.

Вони булькотіли далі і далі. Річ у тому, що

діти поклали у тісто занадто багато дріж-

джів, не кажучи вже про цукор, якого теж

було набагато більше, ніж треба.

Невеличкі шматки тканини, якими бу-

ли прикриті миски, піднімалися все вище

і вище, аж доки під ними не показалася

бліда булькочуча маса. Це нагадувало ряд

лисих голів, накритих хустками.

А тоді миски почали переповнюватися.

Тісто вивалювалося через вінця і вихлюпу-

валося на килим. Але опинившись на ки-

лимі, воно не зупинилося і росло далі, при

цьому на його поверхні весь час з'являлися

бульбашки, з яких виділявся їдкий газ. Ді-

ти почали відсовувати свої парти подалі від

57

нагрівача - в міру того, як на них повіль-

но наповзала смердюча хвиля борошна, мо-

лока і води.

- Ой-ой, - забідкалася міс Гармидер. -

Думаю, ми дали забагато дріжджів і цукру.

Те саме відбувалося і в інших класах.

Пиріг став дуже, ну просто неймовірно Пи-

рогом Дружби; він почав розповзатися по

всій школі. Діти покидали свої класні кім-

нати і шукали притулку в холі.

У кабінеті містера Шрапнеля його пиріг

виступив у похід. Він захопив весь стіл. За-

раз він стікав по всіх чотирьох ніжках, при-

хопивши із собою кілька важливих доку-

ментів, не кажучи вже про п'ять різноко-

льорових кулькових ручок, степлер та фото-

графію з власноручним підписом міністра

освіти.

- Місіс Штурх! - проревів директор. -

Місіс Штурх! Ви вже знайшли заміну?

- На жаль, містере Шрапнель, - крик-

нула у відповідь секретарка. - Боюся, міс

Гармидер працюватиме і далі.

Вона подивилася, як Пиріг Дружби на її

столі забирає зі собою телефон, відкинулася

у кріслі й зареготала. Місіс Штурх регота-

ла доти, доки в неї на очах не виступили

сльози і доки їй не довелося схопитися за

живіт.

5. Виявляється,

не такої вже й дружби

- Не турбуйтеся, - звернулася міс Гар-

мидер до директора. - Ми вчинили невелич-

кий розгардіяш, але...

- Невеличкий розгардіяш? - ревонув

містер Шрапнель. - А чи бачили ви, що ді-

59

ється в коридорах? По цілій школі роз-

повзлося шість тонн вівсяної каші. Вона

геть усюди!

Він спробував відірвати руки від ли-

пучої мазі, яка вкривала весь його стіл. Во-

на клеїлася до пальців, як жуйка, і витя-

гувалася у довгі пасма.

- Це не вівсянка, - підкреслила міс

Гармидер. - Це Пиріг Дружби. Я хотіла ска-

зати, що я розумію, що ми вчинили неве-

личкий розгардіяш, і що тепер ми повинні

його ліквідувати. Не турбуйтеся, містере

Шрапнель. Скоро цілий цей будинок буде як

новенький.

Містер Шрапнель, вочевидь, не ризик-

нув би відкинути цю вельми ґречну пропо-

зицію допомогти, хоча щось у глибині душі

підказувало йому, що це неминуче призве-

де до нових клопотів. Але він почував себе

надто змученим і не уявляв, де взяти си-

ли, аби далі сперечатися з цією жахливою

жінкою. Крім того, упродовж деякого часу

він був занадто поглинутий намаганнями

відліпити себе від столу.

Міс Гармидер обережно пробралася на-

зад у класну кімнату. При кожному її

60

кроці Пиріг Дружби голосно чвакав під

туфлями.

Діти збилися в купку, вони були над-

звичайно стривожені й налякані успіхом

їхньої дріжджової закваски.

Не треба було мати аж надто багатої

уяви, щоби зрозуміти, що собі думає містер

Шрапнель.

- Мені здається, - почала міс Гарми-

дер, - що наш Пиріг Дружби трішечки за-

надто дружній. Це цілком моя вина, і я

вже все пояснила містерові Шрапнелю.

Вам не треба переживати.

Люк хрипко прошепотів:

- Нас посадять у тюрму, міс? - очевид-

но, він думав, що кожен, хто доводить до ша-

лу містера Шрапнеля, опиняється в тюрмі.

- Ні, звичайно ж, ні. За таке не садять.

Тим не менше, ми вчинили розгардіяш, і

тепер повинні все повичищати.

- Але ж це займе не один тиждень! - ви-

гукнула Ембер. - Ми залишимося тут на-

завжди!

- Не хвилюйся. Нам знадобиться бага-

то теплої води і мильна стружка. А ще

нам треба буде взяти якомога більше відер,

61

швабр і ганчірок; ну, і пилосос. Отже, загін

прибиральників, - увага!

Увесь клас став струнко, чекаючи роз-

поряджень. Одну групу послали за шваб-