Олександр Фельштинський - ФСБ підриває Росію

Незабаром після невдалого замаху на Лося оперативники затримали Борисова, його найближчого помічника Сергія Кустова (тренера по східним єдиноборствам) і декількох рядових бойовиків, що числилися менеджерами в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Петровський автоцентр». Бірюченка і членів його команди ловили по всій Росії – в Пскові, Вологді, Ростові, селах Новгородської області. Сам Бірюченко довгий час ховався в Празі, де він нарешті був арештований за допомогою Інтерполу і етапований в Санкт-Петербург.

У більшості доведених епізодів убивства відбувалися в під’їздах будинків, причому наймані убивці використовували саму різну зброю – від пістолетів ТТ і снайперських гвинтівок СВД до саморобних вибухових пристроїв на основі пластиту. «Зарплата» найманого вбивці в звичайний час складала 200–500 доларів на місяць, а за кожне виконане завдання виплачувалася премія в розмірі двох тисяч доларів.

Слідство звинуватило Борисова, Бірюченка й Кустова в чотирьох замовних убивствах, бандитизмі, вимаганні й інших тяжких злочинах. Учасників угруповання підозрювали практично у всіх голосних убивствах, зроблених на території Санкт-Петербурга і Північного Заходу, починаючи з осені 1997 року. Зокрема, перевірялася їхня можлива причетність до смерті Маневича і до замаху на заступника начальника РУБОПа Миколи Аулова, але довести їхню провину не вдалося.

Деякі оперативники, що працювали по цій справі, дотепер упевнені, що їм удалося знайти лише верхівку айсбергу. Зокрема, керівник оперативно-слідчої групи Вадим Поздняк заявив, що «якби нас звільнили від інших поточних справ, ми б напевно підняли ще не один десяток епізодів злочинної діяльності цієї банди».

У 1995 році Лазовський створив аналог «узбецької групи», що складалась з ветеранів спецпідрозділів «Вітязь» і «Вимпел»: Кирила Борисова, Олексія Сукача, нагородженого за бойові операції в Чечні орденом Мужності і декількома значками внутрішніх військ МВС, Армена Шехояна і Павла Смирнова. Група пропрацювала чотири роки. «Підрядчиком» групи був, зважаючи на все, Марат Васильєв.

У 1999 році Васильєв був арештований і засуджений на 13 років колонії строгого режиму за вбивство в 1993 році Алієва, власника торгового ряду на Люблинськом ринку (це єдиний злочин, за яке був засуджений Васильєв). Восени 2000 року був затриманий Борисов, потім і інші спецназівці: Шехоян, Смирнов і Сукач. У квартирі останнього знайшли арсенал угруповання: сім автоматів, десять пістолетів Макарова, два пістолети CZ MOD-83 чеського виробництва і німецький револьвер Rohm. Суд над арештованими почався в Москві в квітні 2001 року. В жодному з інкримінованих їм злочинів підсудні не зізналися. Питання про можливу причетність їх чи Лазовського до терактів у Москві у вересні 1999 року слідство і прокуратура не піднімали. Супруненко врахував сумний досвід свого попередника Володимира Цхая і вирішив не давати ФСБ приводу до свого усунення.

«Вимпелівцям» ставилися в провину чисто карні злочини. Так, прокуратура стверджувала, що 21 травня 1996 року Марат Васильєв запропонував Борисову і Сукачу «розібратися» із власниками кафе-шашликової «Усадьба», розташованому на 36-му кілометрі московської кільцевої дороги. О третій годині ночі бойовики приїхали до шашликової, облили її бензином і підпалили. Власників кафе Газаряна і Дуляна, що вибігли з палаючого закладу, обстріляли з пістолетів (стріляли над головами, для острашки).

23 вересня 1996 року був убитий глава італійської фірми «Dimex» Дмитро Наумов. Він продавав за кордоном нафтопродукти чеченців і привласнив значну частину виторгу. У Росії Наумов, відомий також під прізвиськом Бендер, з’являвся досить рідко, – одержавши подвійне громадянство він проводив велику частину часу в Італії. У травні 1996 року він приїхав по справах у Москву і зупинився в готелі «Балчуг-Кемпінскі». Тут його вперше побачили Борисов і Сукач.

23 вересня Наумов знову з’явився в Москві і зупинився в «Тверській». Близько шостої вечора Сукач, що знаходився в цей час на Тріумфальній площі, біля станції метро «Маяковська» одержав від посередника два пістолети ТТ з глушниками, які потім передав Борисову. Виконавця в «Жигулях», за кермом яких сидів Павло Смирнов, привезли до готелю. Борисов піднявся на четвертий поверх, у холі наткнувся на Наумова і відкрив вогонь одночасно з двох «стволів». Усі п’ять випущених ним куль потрапили в голову жертві. Виходячи з готелю, Борисов сказав охоронцю: «У вас там людей розстрілюють, а ви отут спите». Охоронець кинувся нагору, а Борисов сів у «Жигулі» і поїхав. Через пару днів учасники вбивства були вже в Чечні.