Олександр Фельштинський - ФСБ підриває Росію

На інструктаж група збиралася раз у тиждень, по суботах, у московській квартирі за адресою вулиця Вагоноремонтна, д. 5, корп. 1 (у квартирі жила жінка з дитиною).

Тут групу зустрічав куратор – офіцер ФСБ по імені В’ячеслав (свого прізвища жодного разу не називав). Від нього група одержувала завдання. У всіх членів спецгрупи були «документи прикриття» з фальшивими прізвищами. Так, у Морєва було три паспорти (Расторгуєв Андрій Олексійович, Козлов Михайло Васильович, Зимін Олександр Сергійович). На останнє прізвище був виданий і закордонний паспорт.

Спецгрупа не числилася в штаті силових відомств чи спецсил. Іншими словами, формально вона не існувала. Позаштатна спецкоманда працювала високопрофесійно. За два роки роботи був тільки один зрив через те, що в Москві об’єкт (один з помічників Геннадія Зюганова) не з’явився на “точці”. І один відбій – у Кишиневі, коли потрібно було по команді людей з ФАПСИ ” прибрати ” директора місцевого винзаводу, але в останню хвилину операцію скасували (по дивному збігу обставин саме прапорщики ФАПСИ в Москві в вільний від служби час підпрацьовували в охороні однієї з фірм, що займаються постачанням вина з Молдавії, про що був повідомлений начальник служби безпеки ФАПСИ).

Кілька разів спецгрупа вивозила зброю з Чечні. Інструктаж перед такими відрядженнями проходив не в квартирі на Вагоноремонтній, а на Петрівці, 38, у будинку Московського карного розшуку. Перед відправленням група одержувала міліцейську форму і відповідні посвідчення. Типова одна з таких поїздок. На вантажних фургонах «Газель» через Волгоград добралися до Моздока; там на під’їзді до місця колону чекав армійський КамАЗ зі зброєю (автомати, снайперські гвинтівки СВД і тротил). Усе це вивантажили з зелених армійських ящиків і запаяли в цинкові труни, як ніби везли трупи. Потім колона «Газелей» «з вантажем 200» відправилася в Москву. Супроводжували колону співробітники ФСБ, тому несподіванок на шляху не було.

Розвантаження здійснювалося в 9-м мікрорайоні Солнцева. Там же в спецгрупи забрали міліцейську форму і посвідчення, роздали премії. Усе відрядження зайняло два тижні. В залежності від кількості привезеної зброї кожному учаснику за таку поїздку видавали від 700 до 2000 доларів.

Остання операція групи по перекиданню зброї відбулася в першій половині серпня 2000 року. В цей період у спецкоманди почалися проблеми. Спочатку зникли кілька членів групи. Потім у Волзі потонув ще один. У червні прямо в машині згоріли Геннадій Чугунов, Михайло Васильєв і Сергій Тарасєв (імена і прізвища справжні). Морєв їхав у тих же «Жигулях», але вийшов раніш, тому що в нього була призначена зустріч із двоюрідним братом. Перед поїздкою «Жигулі» простояли якийсь час на автостоянці Петрівки, 38.

Довідавшись про загибель товаришів, Морєв, зробивши для страховки відеозапис своїх показань і розкидавши плівки по декількох адресах, втік з Москви. Тоді він був оголошений у федеральний розшук за вивезення зброї з Чечні і за замах на убивство. Тепер Морєв тиняється по Росії і не спить в одному місці більш двох ночей підряд. На відміну від своїх товаришів, він живий.

В убивстві 20 листопада 1998 року в Санкт-Петербурзі депутата Держдуми, лідера руху «Демократичний вибір Росії» (ДВР) Галини Старовойтової і пораненні її помічника Руслана Линькова також були замішані спецслужби. Якщо пістолет-кулемет Agran-2000 і Beretta, з яких була убита Старовойтова, злочинці кинули на місці убивства, то пістолет USP, з якого ранили в голову Линькова, вони чомусь забрали з собою. У листопаді 1999 року в Латвії був арештований колишній боєць радянського ризького ОМОНу Костянтин Нікулін. При обшуку в нього був виявлений 9-міліметровий пістолет, з якого, як показала експертиза, був важко поранений Линьков.

Однак Санкт-Петербурзьке УФСБ відмовилася прийняти цю версію. За словами прес-секретаря УФСБ А.Вострецова, «на сьогоднішній день немає даних про участь Нікуліна в цій справі». Натомість слідчі органи висунули економічну версію убивства Старовойтової. Суть цієї версії була в тому, що за кілька днів до вбивства в столичному офісі ДВР пройшло збори спонсорів об’єднання, що виділили на проведення виборів у законодавчі збори Санкт-Петербурга 890 тисяч доларів. В ФСБ стверджували, що гроші були передані Старовойтовій, про що вона написала розписку, покладену в сейф штаб-квартири ДВР. Правда, розписку цю ніхто не бачив, тому що через тиждень після вбивства офіс ДВР пограбували і розписка Старовойтової зникла. У ДВР версію про вбивство з метою пограбування із самого початку відкидали.