Олександр Фельштинський - ФСБ підриває Росію

Глава 10

Спецслужби і викрадення людей

Загальновідомим є те, що викрадення заручників з надією на викуп – переважно справа рук чеченських бандитів. Про складність звільнення заручників можна судити з відомого випадку викрадення Магомета Келигова, 1955 року народження. Келигова викрали 15 вересня 1998 року в місті Малгобек члени злочинного чеченського угруповання Урус-Мартана, очолюваного Ризваном Вараєвим. Навідником і організатором злочину був сусід Келигова — житель міста Малгобек. Викрадачі вважали, що їх не викриють і направили до Келигових посередників, які переказали вимоги сплатити викуп в сумі п’яти мільйонів доларів. Келигові платити відмовилися. Навідника незабаром викрили й заарештували. Правоохоронці встановили повний склад угруповання Вараєва. Тоді Вараєв відкрито визнав, що Магомет Келигов знаходиться в нього в заручниках, і зажадав викупу.

Родина викраденого твердо вирішила викуп не сплачувати (напевно, таких грошей просто не було). Більш того, на гроші родини Келигових (і за участю чоловіків — членів родини) державний підрозділ з боротьби із викраденнями людей підготувало операцію захоплення й знищення банди Вараєва. 22 липня 1999 року о 14 годині Келигові та співробітники спецпідрозділу влаштували засідку на членів угруповання, які поверталися із села Гойське в Урус-Мартан на трьох автомобілях. Протягом 20-хвилинного бою колону розстріляли з автоматів і гранатометів. Вбили сім бандитів, п’ятьох поранили. Співробітники спецпідрозділу та Келигові прибули в Інгушетію разом із тяжкопораненим Ризваном Вараєвим та трупом Аслана Варваєва. Ризван незабаром помер. Незважаючи на це Келигові оголосили, що брати Вараєві поранені й їх можуть виміняти на Магомета Келигова. Під час подальших переговорів із представниками банди Вараєва Келиговим довелося визнати, що брати Вараєві вбиті. Проте бандити погодилися обміняти Магомета Келигова на трупи братів Вараєвих. Обмін відбувся 31 серпня 1999 року о 17 годині на адміністративному кордоні з Чеченською республікою в районі села Аки-Юрти. Магомет пробув у заручниках майже рік.

Вараєвим непощастило. Більш успішними виявилися інші відомі чеченські викрадачі людей: Арбі Бараєв з Алханкали (Єрмоловки), Резван Читигов, Апті Абітаєв, Ідрис Межицов (Абдул-Малік), Аслан Гачаєв (Абдулла) та інші. Як і у випадкуах з іншими злочинними угрупованнями, тут теж не обійшлося без обвинувачень, ніби до викрадень людей у Чечні причетні спецслужби. Серйозні докази були щодо Арбі Бараєва.

На думку Руслана Юсупова, чеченця, що був офіцером радянської, а потім російської армії, завербованим співробітниками ФСБ у Чечні, Бараєв, безумовно, працював на російські спецслужби, які, у свою чергу, оберігали Бараєва і його людей.

Так, у середині липня 2000 року до Юсупову звернувся Магомет С. — його колишній однокласник. Магомет повідомив, що хотів би зв’язатися з ФСБ і передати інформацію про Бараєва. Саме Бараєв, як принаймні вважав Магомет, був відповідальним за захоплення в Чечні десятків заручників, у тому числі співробітників ФСБ, представника президента Росії в Чечні Валентина Власова, журналістів ГРТ і НТВ. Бараєв був також причетний до вбивства співробітників Червоного хреста, трьох громадян Великобританії і новозеландця.

Домовилися, що за 25 тисяч доларів Магомет у найближчі 20 днів виведе ФСБ на місце зустрічі Бараєва з чеченськими польовими командирами. Як зв’язатися з Юсуповим та із заступником начальника районного відділу ФСБ, Магомету пояснили.

Через п’ять днів відбулася чергова зустріч заступника начальника районного відділу ФСБ із Магометом. На цю зустріч, під гарантії ФСБ, Магомет привіз одного з найближчих Бараєву людей — Аслаханова. Останній розшукувався федералами та Інтерполом за участь у страті англійців і новозеландця, за викрадення поляків, захоплених у Дагестані, фотокореспондента Яцини і солдатських матерів, що шукали в Чечні своїх синів. По Чечні Аслаханов пересувався, за допомогою посвідчення чеченського МВС на ім’я Саралієва. Під час переговорів із ФСБ умови угоди були змінені. Магомет (сам колишній бойовик) і Аслаханов погодилися здати Бараєва без грошей, в обмін на амністію.

Незабаром Аслаханов повідомив про зустрічі Бараєва з польовими командирами Цагараевим і Ахмадовим, що мала відбутися в Грозному, на хімзаводі. За чотири години до зустрічі Юсупов одержав підтверджуючу інформацію, яку повідомили начальнику районного відділу ФСБ. Зустріч Бараєва, Цагараєва й Ахмадова відбулася в призначений час. Але ФСБ не провело операцію по затримці. Коли Юсупов почав з’ясовувати в заступника начальника відділу ФСБ, чому операцію по захопленню скасували, той відповів: «Якщо я буду лізти вище, голову знімуть і з мене і з тебе. Ми тут тільки пішаки, ми нічого не вирішуємо».