Олександр Фельштинський - ФСБ підриває Росію

Полковник Яків Фірсов з Міністерства оборони формально заявив наступне: “чеченскі бандити почувають, що їм приходить кінець, і в інформаційній війні використовують будь-як брудні прийоми. Це провокація. Це брехня. Російські збройні сили захищають людей. Неможливо припустити, що вони воюють із власним народом”.

На відеоплівці лейтенант Галтин говорить, що він був полонений на чечено-дагестанському кордоні, коли виконував завдання по мінуванню місцевості. “я не приймав участі у вибухах будинків у Москві і Дагестані, але в мене є про це інформація. Я знаю, хто відповідальний за вибухи в Москві (і Дагестану). За вибухи у Волгодонську і Москві відповідальне ФСБ (Федеральна служба безпеки) разом із ГРУ”. Після цього він назвав інших офіцерів ГРУ. Біля трьохсот чоловік загинуло, коли чотири багатоповерхових будинки були висаджені терористами у вересні. Ці теракти дали можливість пану Путіну, за місяць до того ставшому прем’єр-міністром, почати нову війну в Чечні.

Фотограф агентства новин ISF Седат Арал сказав, що він відзняв цю відеоплівку в бункері в місті Грозному, де він зустрівся з керівником чеченської служби безпеки Абу Мовсаєвим. Пан Мовсаєв сказав, що чеченці можуть довести, що не причетно до вибухів багатоквартирних будинків.

Російська громадськість підтримує “антитеррористичну кампанію” у Чечні, що настільки різко підняла популярність її автора пана Путіна, що Борис Єльцин достроково пішов у відставку, щоб поступитися місцем обраному ним спадкоємцю. Війна почалася з явною вигодою пана Путіна. Колишній керівник Служби безпеки Росії тепер готовий реалізовувати свої президентські амбіції».

Оглядач Бі-бі-сі Хезлетт, коментуючи статті, стверджував, що гіпотеза змови спецслужб існувала з тих самих пір, як відбулися вибухи, оскільки ФСБ могла підкласти бомби, щоб виправдати воєнну операцію в Чечні. У цьому зв’язку Хэзлетт відзначив, що влади дотепер не представили переконливих доказів причетності чеченців до вибухів, а Шаміль Басаєв — один з тих, кого обвинувачують у цих злодіяннях, — категорично заперечував своє до них відношення. Хэзлетт думав, що в передодні президентських виборів репутація Путина може сильно постраждати через скандал з відеозаписом показань Галкіна, оскільки популярність Путіна — донедавна маловідомого офіцера ФСБ — значно зросла після початку воєнних дій у Чечні.

Французька газета «Ле Монд» також писала про небезпеку для Путіна викриттів про причетність спецслужб до вересневих вибухів: «Зміцнивши свою популярність і перемігши на виборах у Державну думу в результаті війни, розв’язаної проти чеченського народу, Володимир Путін розуміє, що є тільки дві причини, що можуть перешкодити йому стати президентом на виборах у березні. Це великі військові невдачі і втрати в живій силі в Чечні, а також визнання можливої причетності російських спецслужб до вибухів житлових будинків, що забрали життя біля трьохсот чоловік у вересні минулого року і послужили офіційним обґрунтуванням для початку антитерористичної операції» у Чечні.

Цікаво, що в справі про вибухи в Москві ані Лазовский, ані хто-небудь з його людей не допитувався, хоча можна було припустити, що за цими терактами стоять ті ж люди, що і за терактами 1994—1996 років. Тільки навесні 2000 року прокуратура дала згоду на арешт Лазовского. Одночасно тими, хто стояв за Лазовским, а очевидно, що за Лазовским стояло насамперед московське УФСБ, було прийняте рішення не допустити затримання Лазовского. За оперативною інформацією, відразу ж після того, як був виписаний ордер на арешт Лазовского, його убили: 28 квітня 2000 року на порозі Успенськ собору у своєму селищі він був розстріляний з автомата Калашникова з глушником і оптичним прицілом. Чотири кулі, одна з яких потрапила в горло, були смертельними. Стрілянина велася з заростей чагарнику з відстані приблизно 150 м. Джипу з охороною, що невідступно слідував за Лазовским останнім часом, поруч чомусь не виявилося. Убивця кинув зброю і зник. Хтось відтягнув закривавлене тіло до лікарні неподалік і поклав на лавку. Місцева міліція залучила для огляду трупу лікаря з одинцовскої поліклініки. Документи огляду убитого й огляду місця події були складені вкрай неохайно і непрофесійно, і це дало привід стверджувати, що вбитий не Лазовский, а його двійник.

Увечері 22 травня 2000 року в засідку спецназу ГРУ в районі між селищами Сержень-Юрт і Шалі потрапив невеликий загін бойовиків. У результаті швидкоплинного бою десять бойовиків були убиті, інші розсіяні. Серед убитих виявився 38-літній польовий командир і глава військової контррозвідки Чечні Абу Мовсаєв, що допитував старшого лейтенанта Галкіна і, напевно, що володів додатковою інформацією про вибухи. Місцеві жителі розповідали, що в травні Мовсаєв декілька разів тайком приходив ночувати до проживаючих в Шалі родичів. Один з членів місцевої адміністрації сповістив про це уповноваженому УФСБ. Той не вжив заходів. Коли спецназ ГРУ спробував захопити польового командира, ФСБ виступило проти. Вибухнув скандал, справу передали в Москву, де прийняли рішення Мовсаєва брати. Однак живим його не взяли.