Олександр Фельштинський - ФСБ підриває Росію

Тим часом інцидент у Рязані не вписувався в рамки федерального законодавства і у компетенцію ФСБ. У «Федеральному законі про Федеральну службу безпеки» написано, що діяльність органів ФСБ «здійснюється відповідно до закону РФ «Про оперативно-розшукову діяльність у Російській Федерації», карним і карнопроцессуальным законодавством Російської Федерації, а також дійсним федеральним законом». У жодному з цих документів, так само як і в «Положенні про Федеральну службу безпеки Російської Федерації», не передбачалася можливість проведення навчань. Більш того, у законі «Про оперативно-розшукову діяльність», на який неодноразово посилалися керівники ФСБ, про навчання не говорилося ні слова. При цьому 5-я стаття закону — про «дотримання прав і свобод людини і громадянина при здійсненні оперативно-розшукової діяльності» — надавала громадянам формальні гарантії того, що з боку правоохоронних органів не буде зловживань:

«Органи (посадові особи), що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, при проведенні оперативно-розшукових заходів повинні забезпечувати дотримання прав людину і громадянина на недоторканність особистого життя, […] недоторканність житла […]. Не допускається здійснення оперативно-розшукової діяльності для досягнення цілей і рішення задач, не передбачених даним федеральним законом. Особа, що думає, що дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, привели до порушення його прав і свобод, вправі оскаржити ці дії у вищий орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, прокуратуру чи суд. […] При порушені органом (чи посадовою особою), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб вищий орган, прокурор або суддя відповідно до законодавства Російської Федерації зобов’язані вжити заходів по відновленню цих прав і законних інтересів, відшкодуванню заподіяної шкоди. Порушення дійсного Федерального закону при здійсненні оперативно-розшукової діяльності тягнуть відповідальність, передбачену законодавством Російської Федерації».

Таким чином, Зданович, а разом з ним і Патрушев, відверто брехали, коли посилалися на російське законодавство.

Забути рязанську історію Путіну і Патрушеву не давали до самих президентських виборів. У ніч на 4 жовтня 1999 року в Надтеречном районі Чечні без звістки пропали три офіцери ГРУ — полковник Зурико Іванов, майор Віктор Пахомов, старший лейтенант Олексій Галкін і співробітник ГРУ, чеченець по національності, Терезами Абдулаев.

Керівник групи Зурико Іванов закінчив Рязанське училище ВДВ, потрапив у розвідку спеціального призначення, служив у відомій ще по Афганістану 15-й бригаді спецназу, потім у Північно-Кавказькому військовому окрузі. Керував особистою охороною зв’язаного з Москвою Доку Завгаєва. Незадовго до початку другої чеченської війни Іванова перевели в центральний апарат, у Москву. Його нова посада не допускала рейдів по ворожих тилах, але як тільки почали готувати наземну операцію в Чечні, Іванов потрібен був у зоні конфлікту.

19 жовтня в Грозному керівник прес-центру збройних сил Чечні Ваха Ібрагімов від імені військового командування повідомив журналістам, що ці офіцери ГРУ «ініціативно вийшли на контакт із чеченськими військовими» і виявили бажання співробітничати з чеченською владою. Ібрагімов стверджував, що офіцери ГРУ і їхній агент готові надати інформацію про організаторів вибухів у Москві, Буйнакську і Волгодонську. Міністерство оборони Росії назвало заяву чеченської сторони провокацією, спрямованої на дискредитацію внутрішньої політики російського керівництва і дій федеральних сил на Північному Кавказу. Однак наприкінці грудня 1999 року ГРУ офіційно визнало факт загибелі керівника групи Іванова: федеральним силам був переданий обезголовлений труп людини і залите кров’ю посвідчення особи полковника Зурико Амирановича Іванова (відрубану голову офіцера знайшли пізніше). 24 березня 2000 року Зданович повідомив, що вся група співробітників ГРУ була страчена чеченцями.

6 січня 2000 р. вихідна в Лондоні газета «The Independent» опублікувала статті кореспондентки Олени Вомак «Російські агенти підірвали будинки у Москві»:

«“The Independent” одержала відеоплівку, на якій російський офіцер, захоплений чеченцями, “признаєтся”, що російські спецслужби зробили в Москві вибухи житлових будинків, що розпалили нинішню війну в Чечні і привели Володимира Путіна в Кремль. На плівці, знятої турецьким журналістом [Седатом Аралем] минулого місяця, до того, як Грозний був остаточно відрізаний російськими військами, полонений росіянин називає себе співробітником ГРУ (Головне розвідувальне управління) Олексієм Галтиним [Галкін]. Зарослий бородою полонений визнає, і це підтверджується його власними документами, котрі демонструються чеченцями, що він “старший лейтенант спецназу, військ спеціального призначення генерального штабу Російської Федерації”. Міністерство оборони вчора займалося перевіркою того, чи існує в дійсності такий офіцер ГРУ. “навіть якщо він існує, ви розумієте, які методи могли бути до нього застосовані в полоні”, — сказав один з молодших офіцерів, що просив не називати його імені.